Відмінності між версіями «Папушник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
(→Джерела та література) |
||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 59. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 59. | ||
| + | |||
Словарь української мови. Том ІІІ: О-П. 1909 — Стор. 95 | Словарь української мови. Том ІІІ: О-П. 1909 — Стор. 95 | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Версія за 15:17, 15 квітня 2023
Папушник, -ка,
Словник Грінченка
Папушник, -ка, м. Пасхальный хлѣбъ, баба. Полт. г.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПА́ПУШНИК. а, чол. Вид печива із пшеничного дріжджового тіста. Пекарня і справді чудова: тут і паляниці, і книші, і папушники (Марко Вовчок, VI, 1956, 283); З дріжджового тіста випікають такі вироби, як баби, папушники, пухкеники, плетеники, мандрики, рогалики (Українські страви, 1957, 300).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Старовинний пасхальний хліб папушник: рецепт від Андрія Крижанівського
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 59.
Словарь української мови. Том ІІІ: О-П. 1909 — Стор. 95
