Відмінності між версіями «Кулачник»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Кулачник, -ка, '''''м. ''Кулачный боецъ. ''Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака,...)
 
(Медіа)
 
(не показані 11 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Кулачник, -ка, '''''м. ''Кулачный боецъ. ''Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак. ''Котл. Ен.  
+
'''Кулачник, -ка, '''''м. ''Кулачний боецъ. ''Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак. ''Котл. Ен.  
 
[[Категорія:Ку]]
 
[[Категорія:Ку]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
КУЛА́ЧНИК, а, ч. 1. заст. Учасник кулачних боїв. Боєць, .. задирака, Стрілець, кулачник і рубака І дужий був з його [нього] хлопак (І. Котляревський); // Той, хто полюбляє битися кулаками (у 1 знач.). Свiтлiйший князь виявляв первiснi iнстинкти пiдмосковського громила-кулачника (Б. Лепкий)
 +
2. діал. Удар кулаком. На його плечі посипалися прелютенні кулачники (І. Франко).
 +
 +
кулачник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
 +
 +
кулачник Словоформи слова:
 +
 +
Називний кулачник кулачники;
 +
Родовий кулачника кулачників;
 +
Давальний кулачникові, кулачнику кулачникам;
 +
Знахідний кулачника кулачників;
 +
Орудний кулачником кулачниками;
 +
Місцевий на/у кулачнику, кулачникові на/у кулачниках;
 +
Кличний кулачнику кулачники.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kilrain Sullivan 1889 Fight Police Gazette.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:250px-Thermae boxer Massimo Inv1055.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|3t-lZJJwIWU}}
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
 +
[[Категорія:Слова 2022 року]]
 +
 +
КУЛА́ЧНИК, а, ч., заст. Той, хто полюбляє битися кулаками (у 1 знач.). Боєць, ..задирака. Стрілець, кулачник і рубака І дужий був з його хлопак (Котл., І, 1952, 195).
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 390.
 +
 +
Кулачник, ка, м. Кулачный боецъ. Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак. Котл. Ен.
 +
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 322.
 +
 +
Хлопак, ка, м. = Хлопець. Стрілець, кулачник і рубака і дужий був з його хлопак. Котл. Ен.
 +
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 402.

Поточна версія на 23:27, 14 квітня 2023

Кулачник, -ка, м. Кулачний боецъ. Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак. Котл. Ен.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках КУЛА́ЧНИК, а, ч. 1. заст. Учасник кулачних боїв. Боєць, .. задирака, Стрілець, кулачник і рубака І дужий був з його [нього] хлопак (І. Котляревський); // Той, хто полюбляє битися кулаками (у 1 знач.). Свiтлiйший князь виявляв первiснi iнстинкти пiдмосковського громила-кулачника (Б. Лепкий) 2. діал. Удар кулаком. На його плечі посипалися прелютенні кулачники (І. Франко).

кулачник Рід - іменник, чоловічий рід, істота

кулачник Словоформи слова:

Називний кулачник кулачники; Родовий кулачника кулачників; Давальний кулачникові, кулачнику кулачникам; Знахідний кулачника кулачників; Орудний кулачником кулачниками; Місцевий на/у кулачнику, кулачникові на/у кулачниках; Кличний кулачнику кулачники.

Ілюстрації

Kilrain Sullivan 1889 Fight Police Gazette.jpg 250px-Thermae boxer Massimo Inv1055.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

КУЛА́ЧНИК, а, ч., заст. Той, хто полюбляє битися кулаками (у 1 знач.). Боєць, ..задирака. Стрілець, кулачник і рубака І дужий був з його хлопак (Котл., І, 1952, 195). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 390.

Кулачник, ка, м. Кулачный боецъ. Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак. Котл. Ен. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 322.

Хлопак, ка, м. = Хлопець. Стрілець, кулачник і рубака і дужий був з його хлопак. Котл. Ен. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 402.