Відмінності між версіями «Окропляти»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показано 12 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ОКРОПЛЯТИ, яю, яєш і ОКРОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРОПИТИ, роллю, ропиш; мн. окроплять; док., перех. і без додатка | |
| + | |||
| + | 1. Зволожувати, зрошувати кого-, що-небудьпо поверхні, розпорошуючи рідину на дрібні краплі; кропити, оббризкувати. Зароїлася в чорних очах і розлилася [вода] — як регіт — по всьому личку, окроплюючи його своїми бризками (Панас Мирний, I, 1954, 207); Спека.. несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина, Смажні губи окропити (Іван Манжура, Тв., 1955, 202); Нарешті таки вгамувались вітри, пішли дощі, окропили землю, і зерно, поключившись, дало ріст (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 37); | ||
| + | // безос. Дрібним дощем окропляв із запашних, як василькові кропила, волохатих хмарин (Степан Васильченко, II, 1959, 19). | ||
| + | |||
| + | 2. перен., розм. Відзначати яку-небудь подію випивкою; обмивати. Знайомі, до огиди знайомі розтріпані тіні.. Кулик, Михайло. Стара компанія. Окроплюють повернення (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 296). | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.] | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Okropyty1404.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:14048.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Окропити14 04 8 30.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|KtUN4d3A-_M}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| Рядок 20: | Рядок 29: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | [http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.] | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 11:06, 14 квітня 2023
Окропля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. окропити, -плю́, -пиш, гл. Окроплять, окропить. Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди. Макс.
Зміст
Сучасні словники
ОКРОПЛЯТИ, яю, яєш і ОКРОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРОПИТИ, роллю, ропиш; мн. окроплять; док., перех. і без додатка
1. Зволожувати, зрошувати кого-, що-небудьпо поверхні, розпорошуючи рідину на дрібні краплі; кропити, оббризкувати. Зароїлася в чорних очах і розлилася [вода] — як регіт — по всьому личку, окроплюючи його своїми бризками (Панас Мирний, I, 1954, 207); Спека.. несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина, Смажні губи окропити (Іван Манжура, Тв., 1955, 202); Нарешті таки вгамувались вітри, пішли дощі, окропили землю, і зерно, поключившись, дало ріст (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 37); // безос. Дрібним дощем окропляв із запашних, як василькові кропила, волохатих хмарин (Степан Васильченко, II, 1959, 19).
2. перен., розм. Відзначати яку-небудь подію випивкою; обмивати. Знайомі, до огиди знайомі розтріпані тіні.. Кулик, Михайло. Стара компанія. Окроплюють повернення (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 296).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.
