Відмінності між версіями «До-щенту»
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | До-щенту | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
[[Категорія:До]] | [[Категорія:До]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2023 року]] | ||
| + | ==Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.== | ||
| + | '''До-Ще́нту''' ''нар''. До основанія, до тла, совершенно. О. 1862. VI. 63. ''І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом’я його '''до-щенту''' обсмалило''. Греб. 386. ''Налетить, як той вихор нагальний, '''до-щенту''' викорчує''. МВ. І. 138. | ||
| + | ==Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.== | ||
| + | '''ДОЩЕ́НТУ''', присл. Повністю все, все без залишку. ''Вони поїли все '''дощенту''', висмоктали кісточки, висьорбали юшку і.. вилизали навіть миску'' (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 23); ''Фашистський ешелон з танками знищили [партизани] '''дощенту'''''! (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 144);<br /> | ||
| + | // ''Про найбільшу міру, ступінь чого-небудь. Але ти '''дощенту''' бідний, Найостанній з голяків'' (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 242); ''Ті, хто ще '''дощенту''' не сп'яніли, зацікавлено перезирались'' (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 74). | ||
| + | ==Синоніми== | ||
| + | ЦІЛКО́М присл. (до кінця; повною мірою), ПО́ВНІСТЮ, АБСОЛЮ́ТНО, ЗО́ВСІМ, ЦІЛКОВИ́ТО, ОСТАТО́ЧНО, СПОВНА́, ТО́ЧНО, ПО́СПІЛЬ, ПРИ́ТЬМОМ розм., ГЕТЬ розм., ГЕТЬ-ЧИ́СТО розм., КРУГО́М розм., НА́СКРІЗЬ розм.; ЗГО́ЛА́ діал.; ДОЩЕ́НТУ, ДОТЛА́, ДО́ЧИ́СТА розм., ЧИ́СТО розм., НА́ЧИСТО розм. (нічого не залишаючи). | ||
| + | ==Цитати української літератури з використанням слова "дощенту"== | ||
| + | 1. "— Я от цю саму греблю звелю розкидати, одним вибухом висадити у вирій, випущу всю воду з озера в провалля, і тоді суходолом полізуть і татари і '''дощенту''' знищать це гадюче кубло!.." (Старицький Михайло Петрович - "Облога Буші")<br /> | ||
| + | 2. "Громадянський театр було розвалено майже '''дощенту''' — залишалися розрізнені блукаючі світами осередки, що так і не спромоглися на нове повнокровне відродження" (Андрухович Юрій Ігорович - "Дванадцять обручів")<br /> | ||
| + | 3. "— Максе, та я ж не пролетар і не каліка! От як пролетаріат '''дощенту''' обкраде мене й я стану пролетаркою, ну, тоді… тоді побачимо А поки що рано, Масі." (Винниченко Володимир Кирилович - "Сонячна машина")<br /> | ||
| + | 4. "Справжнiй дослiдник, '''дощенту''' вiдданий науцi, нiколи не губиться за будь-яких обставин" (Ячейкин Юрий - "Дивовижнi пригоди капiтана мiжзоряного плавання Небрехи")<br /> | ||
| + | 5. "Оповім вам велику таємницю: диявол має таку заздрість до словенської мови, що ледве живий од гніву, радо б її вигубив '''дощенту''' і всю боротьбу свою на те подвигнув, щоб викликати до неї омерзіння, огиду та ненависть" (Вишенський Іван - "Книжка")<br /> | ||
| + | 6. "Після того туди приходили якісь люди, оглядали будову й говорили поміж себе, що треба її '''дощенту''' зруйнувати, поки вона не впала сама." (Королів-Старий Василь Костянтинович - "Потороча Хрипка")<br /> | ||
| + | 7. "«Так хай же '''дощенту''' загине весь рід сей проклятий!»" (Липа Іван Львович - "Живі свідки")<br /> | ||
| + | 8. "'''Дощенту''' вимордовує, розкраює," (Драч Іван Федорович - «Чому ти серце, все болиш частіш?…»)<br /> | ||
| + | 9. "— Згоріли, кажуть, '''дощенту''' — сам попілець." (Коцюбинський Михайло Михайлович - "Fata morgana") | ||
Поточна версія на 11:13, 14 квітня 2023
До-щенту
Зміст
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
До-Ще́нту нар. До основанія, до тла, совершенно. О. 1862. VI. 63. І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом’я його до-щенту обсмалило. Греб. 386. Налетить, як той вихор нагальний, до-щенту викорчує. МВ. І. 138.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.
ДОЩЕ́НТУ, присл. Повністю все, все без залишку. Вони поїли все дощенту, висмоктали кісточки, висьорбали юшку і.. вилизали навіть миску (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 23); Фашистський ешелон з танками знищили [партизани] дощенту! (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 144);
// Про найбільшу міру, ступінь чого-небудь. Але ти дощенту бідний, Найостанній з голяків (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 242); Ті, хто ще дощенту не сп'яніли, зацікавлено перезирались (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 74).
Синоніми
ЦІЛКО́М присл. (до кінця; повною мірою), ПО́ВНІСТЮ, АБСОЛЮ́ТНО, ЗО́ВСІМ, ЦІЛКОВИ́ТО, ОСТАТО́ЧНО, СПОВНА́, ТО́ЧНО, ПО́СПІЛЬ, ПРИ́ТЬМОМ розм., ГЕТЬ розм., ГЕТЬ-ЧИ́СТО розм., КРУГО́М розм., НА́СКРІЗЬ розм.; ЗГО́ЛА́ діал.; ДОЩЕ́НТУ, ДОТЛА́, ДО́ЧИ́СТА розм., ЧИ́СТО розм., НА́ЧИСТО розм. (нічого не залишаючи).
Цитати української літератури з використанням слова "дощенту"
1. "— Я от цю саму греблю звелю розкидати, одним вибухом висадити у вирій, випущу всю воду з озера в провалля, і тоді суходолом полізуть і татари і дощенту знищать це гадюче кубло!.." (Старицький Михайло Петрович - "Облога Буші")
2. "Громадянський театр було розвалено майже дощенту — залишалися розрізнені блукаючі світами осередки, що так і не спромоглися на нове повнокровне відродження" (Андрухович Юрій Ігорович - "Дванадцять обручів")
3. "— Максе, та я ж не пролетар і не каліка! От як пролетаріат дощенту обкраде мене й я стану пролетаркою, ну, тоді… тоді побачимо А поки що рано, Масі." (Винниченко Володимир Кирилович - "Сонячна машина")
4. "Справжнiй дослiдник, дощенту вiдданий науцi, нiколи не губиться за будь-яких обставин" (Ячейкин Юрий - "Дивовижнi пригоди капiтана мiжзоряного плавання Небрехи")
5. "Оповім вам велику таємницю: диявол має таку заздрість до словенської мови, що ледве живий од гніву, радо б її вигубив дощенту і всю боротьбу свою на те подвигнув, щоб викликати до неї омерзіння, огиду та ненависть" (Вишенський Іван - "Книжка")
6. "Після того туди приходили якісь люди, оглядали будову й говорили поміж себе, що треба її дощенту зруйнувати, поки вона не впала сама." (Королів-Старий Василь Костянтинович - "Потороча Хрипка")
7. "«Так хай же дощенту загине весь рід сей проклятий!»" (Липа Іван Львович - "Живі свідки")
8. "Дощенту вимордовує, розкраює," (Драч Іван Федорович - «Чому ти серце, все болиш частіш?…»)
9. "— Згоріли, кажуть, дощенту — сам попілець." (Коцюбинський Михайло Михайлович - "Fata morgana")
