Відмінності між версіями «Питний»
(Створена сторінка: '''Питни́й, -а́, -е́. '''Употребляющійся для питья. ''У мене є питний мед. ''Харьк. г. [[Категорія...) |
|||
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Питни́й, -а́, -е́. '''Употребляющійся для питья. ''У мене є питний мед. ''Харьк. г. | '''Питни́й, -а́, -е́. '''Употребляющійся для питья. ''У мене є питний мед. ''Харьк. г. | ||
[[Категорія:Пи]] | [[Категорія:Пи]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | 1. Придатний для пиття (у 1 знач.). Я у порожню пляшку з-під коньяку накачав трохи питної води (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 476); // Признач. для пиття. — На водохреща треба піти з чистим глечиком по воду.. і сказати криниці: «Добрий день тобі, кринице Іордана, ім’я тобі Оляна. Маєш ти в собі три джерела: одне питне, друге медне [медове], а третє молочне» (Стельмах, II, 1962, 79). | ||
| + | |||
| + | 2. Прикм. до питво́ 1. — Я б оце напилась питного меду-липцю! Я таки зроду ласійка: люблю солоденьке (Н.-Лев., І, 1956, 601); // у знач. ім. питне́, но́го, с. Те, що виготовлене для пиття; напій. Другого дня приїхали у Веприк кілька возів з їстівним та питним (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 500). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 370. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Питний.10.04.2023(1).jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Питний.10.04.2023(2).jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Питний.10.04.2023(3).jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 07:30, 14 квітня 2023
Питни́й, -а́, -е́. Употребляющійся для питья. У мене є питний мед. Харьк. г.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Придатний для пиття (у 1 знач.). Я у порожню пляшку з-під коньяку накачав трохи питної води (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 476); // Признач. для пиття. — На водохреща треба піти з чистим глечиком по воду.. і сказати криниці: «Добрий день тобі, кринице Іордана, ім’я тобі Оляна. Маєш ти в собі три джерела: одне питне, друге медне [медове], а третє молочне» (Стельмах, II, 1962, 79).
2. Прикм. до питво́ 1. — Я б оце напилась питного меду-липцю! Я таки зроду ласійка: люблю солоденьке (Н.-Лев., І, 1956, 601); // у знач. ім. питне́, но́го, с. Те, що виготовлене для пиття; напій. Другого дня приїхали у Веприк кілька возів з їстівним та питним (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 500).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 370.
Ілюстрації
.jpg)
|
.jpg)
|
.jpg)
|
|
