Відмінності між версіями «Двоїтися»
(→Див. також) |
м |
||
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 222. | ||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=Upw51vrjZl8 | ||
| + | https://www.google.com.ua/search?q=%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwi13sqR2rveAhWsqIsKHRh_BLYQ_AUIDigB&biw=1093&bih=486 | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ФКУ "Універсум"]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2022 року]] |
Поточна версія на 21:23, 13 квітня 2023
Двоїтися, -юся, -їшся, гл. Раздваиваться. Зміевск. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 222. ДВОЇ́ТИСЯ, двоїться, недок.
1. Ділитися надвоє; роздвоюватися. Коло розривалось, випускало одних людей, приймало других і знов оберталось живим колесом; пари єднались, розлучались, двоїлись (Леся Українка, III, 1952, 671); Подорожні минули вже луг. Тут дорога двоїлася (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 665); // Ставати, бути подвійним, суперечливим; спрямовуватися одночасно на два предмети, дві сторони чого-небудь (про думки, почуття). Свідомість його двоїлась. Чув, що коло його Марічка, і знав, що Марічки нема на світі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 346); У Мартохи двоїлось почуття: і дражнило її панське втручання в її родину, і підлещала панська ласка до її дитини (Леся Українка, III, 1952, 636); — За нове життя треба битися! Двоїтися, вагатися я не стану! (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 324).
2. Здаватися подвійним, подвоюватися (про предмети). Почало темніти, а Параска від вікна не одходить. Світ то двоїться, то троїться у її очах (Панас Мирний, IV, 1955, 62); І коли в очах уже.. двоїлися зорі, вона співала йому колискові про журавля, про чайку (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 216). ♦ Двоїтися в очах (звичайно безос.) — те саме, що двоїтися 2. Хто, як-то кажуть, боїться, тому в очах двоїться (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 22); Руки починали боліти. Від напруження двоїлось в очах (Микола Трублаїні, II, 1955, 83).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 222.
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 222. https://www.youtube.com/watch?v=Upw51vrjZl8 https://www.google.com.ua/search?q=%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwi13sqR2rveAhWsqIsKHRh_BLYQ_AUIDigB&biw=1093&bih=486
