Відмінності між версіями «Рюмати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(рюмати)
 
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 2: Рядок 2:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:рюмати|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"|  
 
[[Файл:рюмати .jpg|200px|thumb|left|рюмати]]
 
[[Файл:рюмати .jpg|200px|thumb|left|рюмати]]
 
|}
 
|}
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]]
+
[[Категорія:Рю]]
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
  
  
 
[[Категорія:Слова 2019 року]]
 
[[Категорія:Слова 2019 року]]

Поточна версія на 15:27, 13 квітня 2023

Рю́мати аю, аєш, недок., розм. Плакати. — Нас перекинув [візник], а сам ще й рюмає! — ще дужче розсердився пан (Крим., Вибр., 1955, 94); Жінка сиділа навпочіпки біля дочки, умовляла її:— Ну, Люсю, ну, золотко… Тато нас чекає…— Спатоньки,— рюмала Люся (Мушк., Серце.., 1962, 267).

рюмати