Відмінності між версіями «Рило»

Поточна версія на 15:23, 13 квітня 2023

Рило, -ла, с. 1) Рыло, морда. А ти, міхоноша, дми козі під рило. Чуб. III. 263. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли удариться об дуб рилом. Рудч. Ск. І. 23. 2) Бранное: лицо у человѣка. Видно й з рила, що Пархім. Ном. № 6315.

Сучасні словники

рило Gender: іменник середнього роду; РИ́ЛО, а, с.

1. Видовжена вперед передня частина голови деяких тварин. Він [вовк] до Огню то рило підведе, То лапу коло жару сушить (Греб., І, 1957, 71); До саней підбігає вусатий селянин і батогом відбиває в свиней своє добро. Ті ображено кривлять блідо-рожеві, обліплені зерном рила, верещать і неохоче задкують від пошивки (Стельмах, І, 1962, 112); // перен., розм. Видовжена передня частина чого-небудь взагалі. Танк голосно заскреготав, підкинув догори тупе рило і, ніби, принюхуючись, поповз уперед (Панч, В дорозі, 1959, 115).

Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B8%D0%BB%D0%BE&action=edit&section=1

2. вульг. Обличчя людини. Видно ззаду (або: й з рила), що Пархім (Номис, 1864, № 6315); Крукке радісно усміхнувся, кілька разів нахилив своє пацюче рило і клацнув закаблуками (Собко, Серце, 1952, 50); // Уживається як лайлива назва людини. — Не за Гусака я, п’яне твоє рило, питаю! — ще дужче визвірився городничий (Мирний, І, 1954, 284); — Мене не обдуриш, я тебе бачу, шельма!.. Він дума, свиняче рило, як рештант, то вже не людина (Коцюб., II, 1955, 200). Тлумачення із "Словника української мови"* https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE

Верну́ти ри́ло від кого — відвертатися, відмовлятися від кого-небудь. Перш усього й тут [у пресі] треба протекцію, рекламу, а од мене тепер вернуть рило деякі навіть із моїх попередніх приятелів.. писателів [письменників] (Драг., II, 1970, 534); Ні ву́ха, ні ри́ла не тя́мити — нічого не розуміти, абсолютно не розбиратися в чому-небудь. — Я ні вуха, ні рила не тямлю в будівництві (Ле, Міжгір’я, 1953, 262). Словник синонімів https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE

Ілюстрації

Див. також

Морда, також писок — передня виступаюча частина обличчя тварини, що складається з її носа, рота та щелепи. У коней, великої рогатої худоби також храп, храпа, у свиней, кабанів — рило. Морда вважається слабким місцем для більшості тварин: завдяки своїй структурі тварина може бути приголомшена, або збита зні ніг при застосуванні достатньої сили.

У псів лінію морди утворюють верхня і нижня щелепи. По відношенню до чола морда може бути довгою (якщо довша його) і короткою (коротше чола). При погляді в профіль перенісся (лінія морди) оцінюється як паралельна (лінії чола) або піднята (якщо піднята догори). Крім того, морда може бути гострою, загостреною або тупою.

http://en.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE

Зовнішні посилання

http://en.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BB%D0%BE?veaction=edit&section=3 http://sum.in.ua/s/rylo