Відмінності між версіями «Клокічка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Клокічка, -ки, '''''ж. ''1) Деревянный колокольчикъ, вѣшаемый скоту на шею. Ковель. 2) Раст. Staphy...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Клокічка, -ки, '''''ж. ''1) Деревянный колокольчикъ, вѣшаемый скоту на шею. Ковель. 2) Раст. Staphylca pinnata L. ЗЮЗО. І. 137. Клокічки. У гуцульскихъ женщинъ: монисто, сдѣланное изъ нанизанныхъ круглыхъ зеренъ этого растенія. Шух. I. 130. | '''Клокічка, -ки, '''''ж. ''1) Деревянный колокольчикъ, вѣшаемый скоту на шею. Ковель. 2) Раст. Staphylca pinnata L. ЗЮЗО. І. 137. Клокічки. У гуцульскихъ женщинъ: монисто, сдѣланное изъ нанизанныхъ круглыхъ зеренъ этого растенія. Шух. I. 130. | ||
[[Категорія:Кл]] | [[Категорія:Кл]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | === Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)=== | ||
| + | КЛОКІЧКА, и, жін., діал. Дерев'яний дзвіночок, який вішають худобі на шию, щоб не загубилася. По лісі калатають клокічки — десь пасеться товар (Леся Українка, III, 1952, 224). | ||
| + | === Словник українських наукових і народних назв судинних рослин=== | ||
| + | Клокичка пірчаста[1], клоки́чка пери́ста[2] (Staphylea pinnata L.) — рослина роду клокичка родини клокичкові. Народні назви: джонжолі, колокитина, клокічка[3]. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krava-zvono-35622.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:507024953.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Staphylea_pinnata1-900x900.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Klokichka-perista.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|V1waV4VtJG0}}} | ||
| + | {{#ev:youtube|oxNRGN3pCTU}}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0 Клокічка(Клокичка) пірчаста] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 15:46, 13 квітня 2023
Клокічка, -ки, ж. 1) Деревянный колокольчикъ, вѣшаемый скоту на шею. Ковель. 2) Раст. Staphylca pinnata L. ЗЮЗО. І. 137. Клокічки. У гуцульскихъ женщинъ: монисто, сдѣланное изъ нанизанныхъ круглыхъ зеренъ этого растенія. Шух. I. 130.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КЛОКІЧКА, и, жін., діал. Дерев'яний дзвіночок, який вішають худобі на шию, щоб не загубилася. По лісі калатають клокічки — десь пасеться товар (Леся Українка, III, 1952, 224).
Словник українських наукових і народних назв судинних рослин
Клокичка пірчаста[1], клоки́чка пери́ста[2] (Staphylea pinnata L.) — рослина роду клокичка родини клокичкові. Народні назви: джонжолі, колокитина, клокічка[3].
Ілюстрації
|
|
|
|
