Відмінності між версіями «Ґзитися»
| (не показані 25 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ''' | + | '''ҐЗИ́ТИСЯ, ґжу́ся, ґзи́шся,''' ''недок., діал.'' '''Шаленіти.''' ''Крізь ворота бачили [Омелько з дівчиною] прездорові заґратовані клітки з хижим звіром, з левами, тиграми, вовками, що ґзилися'' (О. Ільченко); ''Убезпечуєш себе від типово українського “неврозу невизнання” – принаймні не ґзишся, як ужалена, щоразу, коли де-небудь на середньоамериканських широтах добродушний Мак з автозаправки, почувши, що ти з України, привітно питає: ”А де це?”'' (О. Забужко); // '''Дуріти.''' (у 2 знач.) ''Хіба він не бачить, що вона ґзиться з парубками, мов дівка розбещена?'' (М. Коцюбинський). |
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''«СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 11 ТОМАХ» (СУМ-11). 1970 — 1980''' | ||
| + | |||
| + | '''ГЗИ́ТИСЯ,''' гжу́ся, гзи́шся, ''недок., діал.'' '''Дрочитися.''' ''Крізь ворота бачили [Омелько з дівчиною] прездорові загратовані клітки з хижим звіром, з левами, тиграми, вовками, що гзилися та шваргались'' (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 536); // '''Дуріти''' (у 2 знач.). ''Хіба він не бачить, що вона гзиться з парубками, мов дівка розбещена?'' (Коцюб., І, 1955, 29). | ||
| + | |||
| + | '''«ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ». 2005''' | ||
| + | |||
| + | '''Ґзитися,''' ''дієслово недоконаного виду'' — дражнитися; забавлятися безглуздими пустощами. ''Діал.'' | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Євграф Сорокін "Ян Усмовець, що утримує бика".jpg|210px|thumb|left|Є. Сорокін "Ян Усмовець, що утримує бика"]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Нікола Пуссен "Вакханалія" Репродукція.jpg|225px|thumb|left|Н. Пуссен "Вакханалія" Репродукція]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ґзитися 4.jpg|225px|thumb|left|Тварина ґзиться]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Ґз]] | [[Категорія:Ґз]] | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | |
| − | + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | |
| − | + | ||
Поточна версія на 14:45, 13 квітня 2023
ҐЗИ́ТИСЯ, ґжу́ся, ґзи́шся, недок., діал. Шаленіти. Крізь ворота бачили [Омелько з дівчиною] прездорові заґратовані клітки з хижим звіром, з левами, тиграми, вовками, що ґзилися (О. Ільченко); Убезпечуєш себе від типово українського “неврозу невизнання” – принаймні не ґзишся, як ужалена, щоразу, коли де-небудь на середньоамериканських широтах добродушний Мак з автозаправки, почувши, що ти з України, привітно питає: ”А де це?” (О. Забужко); // Дуріти. (у 2 знач.) Хіба він не бачить, що вона ґзиться з парубками, мов дівка розбещена? (М. Коцюбинський).
Сучасні словники
«СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 11 ТОМАХ» (СУМ-11). 1970 — 1980
ГЗИ́ТИСЯ, гжу́ся, гзи́шся, недок., діал. Дрочитися. Крізь ворота бачили [Омелько з дівчиною] прездорові загратовані клітки з хижим звіром, з левами, тиграми, вовками, що гзилися та шваргались (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 536); // Дуріти (у 2 знач.). Хіба він не бачить, що вона гзиться з парубками, мов дівка розбещена? (Коцюб., І, 1955, 29).
«ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ». 2005
Ґзитися, дієслово недоконаного виду — дражнитися; забавлятися безглуздими пустощами. Діал.
Ілюстрації
 |
 |
 |
