Відмінності між версіями «Дібрівка»
(→Сучасні словники) |
|||
(не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | Зменшувально пестливе від [[Діброва]] | |
+ | |||
+ | ДІБРОВА, и, жін. Листяний ліс на родючих ґрунтах, у якому переважає дуб. Пішов шелест по діброві, Шепчуть густі лози (Тарас Шевченко, I, 1951, 6); Діброви відзначаються різноманітністю породного і видового складу (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 14); * У порівняннях. Шум гув у її голові: то шумів, як вітер між соснами, то шелестів, як зелена діброва (Нечуй-Левицький, II, 1956, 98). | ||
+ | Формуютьсяна родючих опідзолених чорноземах, темно-сірих та сірих ліс. і, як виняток, – на дерново-підзолистих кислих ґрунтах. Поширені у зонах мішаних лісів, лісостеп. та на Пн. степові зони. В Україні, ддіброва є панівною лісовою формацією у лісостеповій зоні, де зростають у межиріччях і заплавах річок. Зазвичай вони мають складний деревостан, де в першому ярусі переважає дуб з домішкою ясена і в’яза, в другому – граб або липа серцелиста. У південній частині ареалу поширення зростають одноярусні діброви з дуба звичайного з вираженим підліском з ліщини, клена татарського, свидини криваво-червоної. У розвиненому трав’яному покриві – яглиця, зірочник лісовий, осока волосиста, зеленчук жовтий, копитняк тощо. Діброви – найпродуктивніші ліси України, в яких зростає низка рідкісних і реліктових видів рослин. Вони дають цінну деревину, захищають ґрунти від ерозії. Найцінніші їхні масиви (Чорноліський, Подільський, Савранський тощо) охороняються. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | Ой діброво — темний гаю! | ||
+ | |||
+ | Тебе одягає | ||
+ | |||
+ | Тричі на рік... Багатого | ||
+ | |||
+ | Собі батька маєш. | ||
+ | |||
+ | Раз укриє тебе рясно | ||
+ | |||
+ | Зеленим покровом — | ||
+ | |||
+ | Аж сам собі дивується | ||
+ | |||
+ | На свою діброву... | ||
+ | |||
+ | Надивившись на доненьку | ||
+ | |||
+ | Любу, молодую, | ||
+ | |||
+ | Возьме її та й огорне | ||
+ | |||
+ | В ризу золотую | ||
+ | |||
+ | І сповиє дорогою | ||
+ | |||
+ | Білою габою — | ||
+ | |||
+ | Та й спать ляже, втомившися | ||
+ | |||
+ | Турбóю такою. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Дібрівка.jpg]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Дібрівка-2.jpg]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Дібрівка 3.jpg]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
Рядок 16: | Рядок 54: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | [[Діброва]] | ||
+ | |||
+ | [http://Діброва Діброва] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 296. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Рядок 23: | Рядок 65: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
+ | http://sum.in.ua/s/dibrova | ||
+ | |||
+ | https://esu.com.ua/article-26352 |
Поточна версія на 14:27, 13 квітня 2023
Дібрівка, дібрівонька, -ки, ж. Ум. отъ діброва.
Зміст
Сучасні словники
Зменшувально пестливе від Діброва
ДІБРОВА, и, жін. Листяний ліс на родючих ґрунтах, у якому переважає дуб. Пішов шелест по діброві, Шепчуть густі лози (Тарас Шевченко, I, 1951, 6); Діброви відзначаються різноманітністю породного і видового складу (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 14); * У порівняннях. Шум гув у її голові: то шумів, як вітер між соснами, то шелестів, як зелена діброва (Нечуй-Левицький, II, 1956, 98). Формуютьсяна родючих опідзолених чорноземах, темно-сірих та сірих ліс. і, як виняток, – на дерново-підзолистих кислих ґрунтах. Поширені у зонах мішаних лісів, лісостеп. та на Пн. степові зони. В Україні, ддіброва є панівною лісовою формацією у лісостеповій зоні, де зростають у межиріччях і заплавах річок. Зазвичай вони мають складний деревостан, де в першому ярусі переважає дуб з домішкою ясена і в’яза, в другому – граб або липа серцелиста. У південній частині ареалу поширення зростають одноярусні діброви з дуба звичайного з вираженим підліском з ліщини, клена татарського, свидини криваво-червоної. У розвиненому трав’яному покриві – яглиця, зірочник лісовий, осока волосиста, зеленчук жовтий, копитняк тощо. Діброви – найпродуктивніші ліси України, в яких зростає низка рідкісних і реліктових видів рослин. Вони дають цінну деревину, захищають ґрунти від ерозії. Найцінніші їхні масиви (Чорноліський, Подільський, Савранський тощо) охороняються.
Ой діброво — темний гаю!
Тебе одягає
Тричі на рік... Багатого
Собі батька маєш.
Раз укриє тебе рясно
Зеленим покровом —
Аж сам собі дивується
На свою діброву...
Надивившись на доненьку
Любу, молодую,
Возьме її та й огорне
В ризу золотую
І сповиє дорогою
Білою габою —
Та й спать ляже, втомившися
Турбóю такою.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 296.