Відмінності між версіями «Діжечка»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
* Шапли́к — невисока широка посудина, що має вигляд зрізаної бочки (часто з ручками), рід дерев'яного таза. | * Шапли́к — невисока широка посудина, що має вигляд зрізаної бочки (часто з ручками), рід дерев'яного таза. | ||
| − | <big>Використання</big> | + | <big>Використання:</big> |
| + | |||
Зазвичай дерев'яну діжку використовували як ємність, щоб зберігати харчові продукти. У них тримають квашену капусту, огірки, помідори, яблука, кавуни, воду. У побуті простих людей та моряків невеличка діжа часто слугувала за тимчасові меблі — стільці чи столи. | Зазвичай дерев'яну діжку використовували як ємність, щоб зберігати харчові продукти. У них тримають квашену капусту, огірки, помідори, яблука, кавуни, воду. У побуті простих людей та моряків невеличка діжа часто слугувала за тимчасові меблі — стільці чи столи. | ||
Версія за 13:51, 13 квітня 2023
Діжечка, -ки, ж. Ум. отъ діжка.
Зміст
Сучасні словники
ДІ́ЖЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ді́жка. В будинку Шмалія не прибрано, все.. заставлено різним начинням, боднями, діжницями, діжечками (Стельмах, Хліб.., 1959, 119).
Ді́жка — циліндрична посудина, зазвичай дерев'яна, виконана в бондарській техніці (із окремих клепок і стягнена дерев'яним або металевим обручем). Іноді «діжкою» помилково називають інший бондарний виріб — бочку, але на відміну від бочки, діжка не має опуклих боків. Іноді діжки називали полібічками, полібочками. Окрім того, «діжкою» могли називати діжу — ємність, призначену для тіста.
Опис: Діжка має циліндричну або звужену доверху форму, часто з кришкою[4]. На відміну від бочки — діжка може знаходитися тільки в стоячому положенні, а закриті бочки, можна покласти і переміщати в лежачому положенні.
Робота над діжкою Діжки, як і бочки, виготовляють бондарі з окремих, припасованих одна до однієї клепок, стягнутих металевими обручами.
Класифікація діжок:
- Бо́дня — дерев'яна низька діжка з клепок, яку накривають віком з висячим замком. Зазвичай має вушка. На Поліссі посудина була призначена для зберігання одягу, тканин, цінних речей, грошей тощо, в інших районах України — для зберігання харчів (передусім сала). Від назви цього виробу походить і назва професії бондаря (через проміжну форму «боднарь»)
- Водя́нка (вóдник) — діжка на воду.
- Ґеле́та (ґеле́тка) — діжка або барильце, могла використовуватися як дійниця.
- Квасни́к — невелика діжка, призначені для закваски і солінь у домашніх умовах.
- Дійни́ця — посудина для доїння.
- Діжа — низька широка дерев'яна діжка, в якій готують тісто на хліб.
- Кадіб (кадівб, кадуб) — велика діжка для зберігання зерна, м'яса.
- Ку́фа (кухва) — перевернута невисока діжка, яку використовують для прання, миття в лазні, годування та напування худоби.
- Масничка (маслобійка, маслянка) — висока вузька діжка з кришкою і колотівкою для збивання масла.
- Фаска (від нім. Faß — «бочка, барило») — діжка для масла, сиру[19].
- Цебро — дерев'яна посудина, конічна або циліндрична, що має вигляд зрізаної діжки.
- Шапли́к — невисока широка посудина, що має вигляд зрізаної бочки (часто з ручками), рід дерев'яного таза.
Використання:
Зазвичай дерев'яну діжку використовували як ємність, щоб зберігати харчові продукти. У них тримають квашену капусту, огірки, помідори, яблука, кавуни, воду. У побуті простих людей та моряків невеличка діжа часто слугувала за тимчасові меблі — стільці чи столи.
Низькі діжки (шаплики) використовують замість горщиків для великих кімнатних рослин (зокрема, пальм, олеандрів, цитрусових).
Ілюстрації
|
|
|
|
