Відмінності між версіями «Корець»
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/korecj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | '''КОРЕ́ЦЬ''', рідше '''КІРЕ́ЦЬ''', кірця, ''чол''. | ||
| + | |||
| + | 1. Металевий або дерев'яний кухоль чи ківш із держаком. ''Бачим кадівби з кірцями (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 297); Старша дружка в сінях ухопила з відра корець і пирснула мені в вічі погожої води (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 398); Стер усмішку Тарас із лиця, Випив трохи ракії з кірця (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 113).'' | ||
| + | |||
| + | 2. Стара міра сипких тіл, що дорівнює 100 кг; центнер. ''От він.. на другий день забрався до Дрогобича, закупив кілька кірців жита (Іван Франко, I, 1955, 177); Кирило Кухта повернувся зі зборні додому веселим, наче йому хтось там корець муки пообіцяв (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 369)''. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C Знаки української етнокультури: Словник-довідник]=== | ||
| + | 1) металевий або дерев’яний кухоль чи ківш з держаком. ''Бачим кадівби з кірцями (Я. Щоголев); Що це ти, бабо, ополоником їси? — Десь діти корець занесли (М. Номис — жарт);'' | ||
| + | |||
| + | 2) стара міра сипких тіл, що дорівнює 100 кг; центнер; при погрозах, покаранні приказують: ''«Буде знати, по чому корок дьогтю (коряк вітру)!».'' | ||
| + | |||
| + | ''Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 305.'' | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Корець.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| − | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | *[https://mamabook.com.ua/onlinetest/test-na-bagatstvo-slovnikovogo-zapasu/ Тест на багатство словникового запасу] | |
| − | + | *[https://vseosvita.ua/library/embed/01003doi-3ef3.docx.html Тематичний словник історизмів] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Ко]] | [[Категорія:Ко]] | ||
Поточна версія на 12:48, 13 квітня 2023
Коре́ць, -рця́, м. 1) Мѣра сыпучихъ тѣлъ. Способом, способом 12 жидів насилу корець хмелю витаскали на гору. Ном. № 924. З’їхалася Марусина родина, звезла, знесла сім кірців муки на коровай. О. 1862. IV. 13. 2) Желѣзный или деревянный ковшъ. І в корці води напій маєш. Ном. № 3020. Корець меду у рученьках держу чи. Поїхали в ліс, вирубали на ківш і одтяли на корець. ЗОЮР. II. 57. Що це ти, бабо, ополоником їси? Десь діти корець занесли. Ном. № 12220. 3) Каждая пара соединенныхъ подъ угломъ (по длинѣ) поперечныхъ досокъ на окружности колеса водяной мельницы, — въ нихъ ударяетъ вода, поворачивая колесо. См. Коречний, корчак. Шух. І. 113. 4) Насѣк. уховертка; клещакъ, Forficula auricularia. Вх. Зн. 28. Ум. Кірчик.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КОРЕ́ЦЬ, рідше КІРЕ́ЦЬ, кірця, чол.
1. Металевий або дерев'яний кухоль чи ківш із держаком. Бачим кадівби з кірцями (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 297); Старша дружка в сінях ухопила з відра корець і пирснула мені в вічі погожої води (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 398); Стер усмішку Тарас із лиця, Випив трохи ракії з кірця (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 113).
2. Стара міра сипких тіл, що дорівнює 100 кг; центнер. От він.. на другий день забрався до Дрогобича, закупив кілька кірців жита (Іван Франко, I, 1955, 177); Кирило Кухта повернувся зі зборні додому веселим, наче йому хтось там корець муки пообіцяв (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 369).
Знаки української етнокультури: Словник-довідник
1) металевий або дерев’яний кухоль чи ківш з держаком. Бачим кадівби з кірцями (Я. Щоголев); Що це ти, бабо, ополоником їси? — Десь діти корець занесли (М. Номис — жарт);
2) стара міра сипких тіл, що дорівнює 100 кг; центнер; при погрозах, покаранні приказують: «Буде знати, по чому корок дьогтю (коряк вітру)!».
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 305.
Ілюстрації
|
