Відмінності між версіями «Халупчина»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
(Див. також)
Рядок 30: Рядок 30:
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
1.халу́па (зменшене — халу́пка) = халу́пина = халу́пчина — невелике (звичайно убоге) житлове приміщення; злиденна, благенька хата. Вільно губці в своїй халупці (М Номис).
 +
2.халупа Словоформи слова
 +
Називний - халупа халупи;
 +
Родовий - халупи халуп;
 +
Давальний - халупі халупам;
 +
Знахідний - халупу халупи;
 +
Орудний - халупою халупами;
 +
Місцевий - на/у халупі на/у халупах;
 +
Кличний - халупо халупи.
 +
3. халупа Кількість літер у слові 6; Кількість голосних 3; Кількість приголосних 3.
 +
4. Приклади з літератури:
 +
"А що пантують лише вночі, то треба, щоб халупа була десь дуже близько"
 +
Багряний Іван Павлович - Тигролови;
 +
"Хата маленька, не хата — халупа"
 +
Дімаров Анатолій Андрійович - Попіл Клааса;
 +
"Їхня халупа, певно, дісталася його предкам ще від стародавніх греків"
 +
Загребельний Павло Архипович - Добрий диявол.
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==

Версія за 12:41, 13 квітня 2023

Халупчи́на, -ни, ж. = Халупина. Шейк. Ум. Халупчи́нка.

Сучасні словники

ХАЛУПЧИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що халупа. Халупа — невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Вона підмазувала чорні, задимлені стіни халупчини, що нагадували дику печеру, мела долівку, стирала пил (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 372); У вибалку, обіч дороги, до земляної стінки, як гриб до пенька, приліпилася древня халупчина (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 56).

Значення в інших словниках 1.халупа — халу́па іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови; 2.халупа — Халу́па, -пи; -лу́пи, -лу́п Правописний словник Голоскевича (1929 р.); 3.халупа — ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕ розм., ДО́МА розм., МЕ́ШКАННЯ діал., ЖИТВО́ діал., СЕЛИ́ТЬБА заст.; ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́ зневажл. Словник синонімів української мови; 4.халупа — ХАЛУ́ПА, и, ж. Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Замість якоїсь прохацької халупи або землянки вона несподівано опинилась в чистому житлі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах); 5.халупа — див. дім; прибудова; халабуда Словник синонімів Вусика; 6.халупа — Хатина, хижа, халабуда; халуп чина, халупка. Словник синонімів Караванського; 7.халупа — ХАЛУ́ПА, и, ж. Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Замість якоїсь прохацької халупи або землянки вона несподівано опинилась в чистому житлі (І. Словник української мови у 20 томах; 8.халупа — (невелика убога хатка) халупчина, (запущена) халабуда, хижа, діал.: буда, цюпа, бурдей. Словник синонімів Полюги; 9.халупа — И, ж. Квартира, житло. У тебе немає знайомих, які здають квартири? Мені терміново треба знайти якусь халупу. Словник сучасного українського сленгу.

Ілюстрації

Халупчина.jpeg Халупка.jpeg Хатина.jpeg Халупа.jpeg

Медіа

https://youtu.be/GeivguWs9TQ

Див. також

1.халу́па (зменшене — халу́пка) = халу́пина = халу́пчина — невелике (звичайно убоге) житлове приміщення; злиденна, благенька хата. Вільно губці в своїй халупці (М Номис). 2.халупа Словоформи слова Називний - халупа халупи; Родовий - халупи халуп; Давальний - халупі халупам; Знахідний - халупу халупи; Орудний - халупою халупами; Місцевий - на/у халупі на/у халупах; Кличний - халупо халупи. 3. халупа Кількість літер у слові 6; Кількість голосних 3; Кількість приголосних 3. 4. Приклади з літератури: "А що пантують лише вночі, то треба, щоб халупа була десь дуже близько" Багряний Іван Павлович - Тигролови; "Хата маленька, не хата — халупа" Дімаров Анатолій Андрійович - Попіл Клааса; "Їхня халупа, певно, дісталася його предкам ще від стародавніх греків" Загребельний Павло Архипович - Добрий диявол.

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/khalupa

Зовнішні посилання