Відмінності між версіями «Їстовець»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 3 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Їстове́ць, -вця́, '''''м. ''Болѣзненный аппетитъ. ''Се в його їстовець. ''Ном. № 12224.  
 
'''Їстове́ць, -вця́, '''''м. ''Болѣзненный аппетитъ. ''Се в його їстовець. ''Ном. № 12224.  
 
[[Категорія:Іс,Їс]]
 
[[Категорія:Іс,Їс]]
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет суспільно-гуманітарних нау
+
 
 +
==Сучасні словники==
 +
Словник української мови: в 11 томах. - Том 1, 1970. - Стор. 54.
 +
# АПЕТИТ, у, чол., тільки одн. Бажання їсти, охота до їди. Тепла пахуча пара од поросятини страшенно дратувала в них апетит. (Нечуй-Левицький, ІІІ, 1956, 377). Апетит здоровий, все зʼїдаю, що дають, і другий раз прошу. (Михайло Коцюбинський, ІІІ, 1956, 332). - А ти чого не їси? - ...питає Віктор свою супутницю. - Щось апетиту нема. - А ти їж: апетит приходить під час їди. (Андрій Головко, І, 1957, 459).
 +
# АПЕТИТ, у, чол., перев. мн., перен. Прагнення до чого-небудь. Король Зігмунд був таємний єзуїт, і конгрегація роздмухувала його апетит, щоб підкорити Ватіканові безмежні землі північно-східного царя. (Зінаїда Тулуб, Людолови, ІІ, 1957, 334).
 +
# Вовчий апетит - дуже великий апетит [те саме, що хворобливий апетет - ред.]. У нього зʼявився... вовчий апетит. (Олесь Донченко, ІІ, 1956, 65).
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їстовець2.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їстовець1.JPG|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
 +
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Поточна версія на 10:02, 13 квітня 2023

Їстове́ць, -вця́, м. Болѣзненный аппетитъ. Се в його їстовець. Ном. № 12224.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. - Том 1, 1970. - Стор. 54.

  1. АПЕТИТ, у, чол., тільки одн. Бажання їсти, охота до їди. Тепла пахуча пара од поросятини страшенно дратувала в них апетит. (Нечуй-Левицький, ІІІ, 1956, 377). Апетит здоровий, все зʼїдаю, що дають, і другий раз прошу. (Михайло Коцюбинський, ІІІ, 1956, 332). - А ти чого не їси? - ...питає Віктор свою супутницю. - Щось апетиту нема. - А ти їж: апетит приходить під час їди. (Андрій Головко, І, 1957, 459).
  2. АПЕТИТ, у, чол., перев. мн., перен. Прагнення до чого-небудь. Король Зігмунд був таємний єзуїт, і конгрегація роздмухувала його апетит, щоб підкорити Ватіканові безмежні землі північно-східного царя. (Зінаїда Тулуб, Людолови, ІІ, 1957, 334).
  3. Вовчий апетит - дуже великий апетит [те саме, що хворобливий апетет - ред.]. У нього зʼявився... вовчий апетит. (Олесь Донченко, ІІ, 1956, 65).

Ілюстрації

Їстовець2.png Їстовець1.JPG

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання