Відмінності між версіями «Ігронько»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | # МУЗИКАНТ, а, чол. Той, хто грає на якомусь інструменті. - Словник української мови в 11 тома. - Том 4, 1983. - Стор. 823. | + | # МУЗИКАНТ, а, чол. Той, хто грає на якомусь інструменті. Я ціп продала, Пішла музиканта наняла [найняла]. (Павло Чубинський, V, 1874, 679). Нікельовані труби хоч і більші за музикантів, але звуки вилітають голосні й бадьорі. (Петро Панч, В дорозі, 1959, 270). *У порівняннях. Будь вільний в своїй пісні, як музикант, що вважає тільки на серйозну критику. (Леся Українка, V, 1956, 261). - Словник української мови в 11 тома. - Том 4, 1983. - Стор. 823. |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ігроньки.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 09:16, 13 квітня 2023
Ігронько, -ка, м. Музыкантъ. Приїхали подоляне з подолу, ой привезли свої ігроньки з собою; ой загадали хорошенько іграти. Мет. 161.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
- МУЗИКАНТ, а, чол. Той, хто грає на якомусь інструменті. Я ціп продала, Пішла музиканта наняла [найняла]. (Павло Чубинський, V, 1874, 679). Нікельовані труби хоч і більші за музикантів, але звуки вилітають голосні й бадьорі. (Петро Панч, В дорозі, 1959, 270). *У порівняннях. Будь вільний в своїй пісні, як музикант, що вважає тільки на серйозну критику. (Леся Українка, V, 1956, 261). - Словник української мови в 11 тома. - Том 4, 1983. - Стор. 823.
Ілюстрації
|
