Відмінності між версіями «Мурин»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мурин 12042040.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 19:44, 12 квітня 2023
Мурин, -на, м. 1) Мавръ. Отелло, венецький мурин. (Шекспірові твори... поперекладав П. Куліш. І). 2) Кличка собаки. Вх. Лем. 436.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках МУРИН, а, чол., рідко. Те саме, що негр. Мурин ніколи білим.. не буде (Номис, 1864, № 6154); Коли гляну, а якісь два мурини тягнуть Євлогія геть у якісь дебрі (Іван Франко, IV, 1950, 161); Панас обійшов наріжну вежу і наблизився до брами, де чатував його знайомий воротар-мурин (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 446); * У порівняннях. За ними [козаками] юрмилася сірома, чорна, як мурини, давно не стрижена, обшарпана, у вовчих шкурах, боса, а то й гола (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 259).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 829.
Ілюстрації
|
|
|
|
