Відмінності між версіями «Чуть»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
м
 
(не показано 4 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Чуть, '''''нар. ''Чуть, едва. ''Іде, чуть не плаче. ''Шевч. 165. ''Чуть живу пустив. ''Рудч. Ск. І. 178.  
 
'''Чуть, '''''нар. ''Чуть, едва. ''Іде, чуть не плаче. ''Шевч. 165. ''Чуть живу пустив. ''Рудч. Ск. І. 178.  
 
[[Категорія:Чу]]
 
[[Категорія:Чу]]
 
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Рядок 9: Рядок 8:
 
'''ЧУТЬ — «ледве, трохи»'''
 
'''ЧУТЬ — «ледве, трохи»'''
 
  • запозичення з російської мови;
 
  • запозичення з російської мови;
  • р. чуть «ледве» виникло в результаті семантичної видозміни форми інфінітива чуть, др. чути «відчувати» (до переосмислення дієслівних форм пор. укр. мов, мовля́в, хай, р. пусть і т. ін.);
+
  • р. чуть «ледве» виникло в результаті семантичної видозміни форми інфінітива чуть, др. чути «відчувати»  
 +
(до переосмислення дієслівних форм пор. укр. мов, мовля́в, хай, р. пусть і т. ін.);
 
  • зіставлення з дангл. hyse «син; юнак», перс. kōda «дитина», ав. kutaka- «маленький» (Scheftelowitz WZKM 34, 218) помилкове;
 
  • зіставлення з дангл. hyse «син; юнак», перс. kōda «дитина», ав. kutaka- «маленький» (Scheftelowitz WZKM 34, 218) помилкове;
 
  • р. чуть, бр. чуць, др. чути «можливо, навіть».
 
  • р. чуть, бр. чуць, др. чути «можливо, навіть».
Рядок 17: Рядок 17:
 
'''ЧУТЬ''', присл., розм.
 
'''ЧУТЬ''', присл., розм.
  
Те саме, що [https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=47151&page=1488 ледь].
+
Те саме, що [https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=47151&page=1488 '''ледь'''].
  
 
''Іде чуть не плаче. Чуть живу пустив'' (Сл. Б. Грінченка); ''Чи тямки тобі, як ми втікали з Братського на Запорожжя та на дорозі зустріли одну чорнобривеньку і ти чуіь-чуть був не проміняв запорозької волі на її чорні брови?'' (Т. Шевченко); ''Люблю похмурі дні, коли крізь сині хмари Чуть пробивається проміння золоте І ллє у тумані на землю тихі чари'' (М. Рильський).
 
''Іде чуть не плаче. Чуть живу пустив'' (Сл. Б. Грінченка); ''Чи тямки тобі, як ми втікали з Братського на Запорожжя та на дорозі зустріли одну чорнобривеньку і ти чуіь-чуть був не проміняв запорозької волі на її чорні брови?'' (Т. Шевченко); ''Люблю похмурі дні, коли крізь сині хмари Чуть пробивається проміння золоте І ллє у тумані на землю тихі чари'' (М. Рильський).
Рядок 30: Рядок 30:
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
  {{#ev:youtube|_014Aj5-NT0}} {{#ev:youtube|S-UvRnvbcQE}}
+
  {{#ev:youtube|_014Aj5-NT0}}  
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]

Поточна версія на 14:21, 12 квітня 2023

Чуть, нар. Чуть, едва. Іде, чуть не плаче. Шевч. 165. Чуть живу пустив. Рудч. Ск. І. 178.

Сучасні словники

Етимологія слова. [1]

ЧУТЬ — «ледве, трохи»

• запозичення з російської мови;
• р. чуть «ледве» виникло в результаті семантичної видозміни форми інфінітива чуть, др. чути «відчувати» 
(до переосмислення дієслівних форм пор. укр. мов, мовля́в, хай, р. пусть і т. ін.);
• зіставлення з дангл. hyse «син; юнак», перс. kōda «дитина», ав. kutaka- «маленький» (Scheftelowitz WZKM 34, 218) помилкове;
• р. чуть, бр. чуць, др. чути «можливо, навіть».

Словник української мови у 20 томах.

ЧУТЬ, присл., розм.

Те саме, що ледь.

Іде чуть не плаче. Чуть живу пустив (Сл. Б. Грінченка); Чи тямки тобі, як ми втікали з Братського на Запорожжя та на дорозі зустріли одну чорнобривеньку і ти чуіь-чуть був не проміняв запорозької волі на її чорні брови? (Т. Шевченко); Люблю похмурі дні, коли крізь сині хмари Чуть пробивається проміння золоте І ллє у тумані на землю тихі чари (М. Рильський).

Ілюстрації

Чуть 2.png Чуть 3.png Чуть 1.png

Медіа