Відмінності між версіями «Чуть»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
м |
|||
| (не показані 18 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Чуть, '''''нар. ''Чуть, едва. ''Іде, чуть не плаче. ''Шевч. 165. ''Чуть живу пустив. ''Рудч. Ск. І. 178. | '''Чуть, '''''нар. ''Чуть, едва. ''Іде, чуть не плаче. ''Шевч. 165. ''Чуть живу пустив. ''Рудч. Ск. І. 178. | ||
[[Категорія:Чу]] | [[Категорія:Чу]] | ||
| − | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | === Етимологія слова. | + | === Етимологія слова. [https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%87%D1%83%D1%82%D1%8C]=== |
'''ЧУТЬ — «ледве, трохи»''' | '''ЧУТЬ — «ледве, трохи»''' | ||
• запозичення з російської мови; | • запозичення з російської мови; | ||
| − | • р. чуть «ледве» виникло в результаті семантичної видозміни форми інфінітива чуть, др. чути «відчувати» (до переосмислення дієслівних форм пор. укр. мов, мовля́в, хай, р. пусть і т. ін.); | + | • р. чуть «ледве» виникло в результаті семантичної видозміни форми інфінітива чуть, др. чути «відчувати» |
| + | (до переосмислення дієслівних форм пор. укр. мов, мовля́в, хай, р. пусть і т. ін.); | ||
• зіставлення з дангл. hyse «син; юнак», перс. kōda «дитина», ав. kutaka- «маленький» (Scheftelowitz WZKM 34, 218) помилкове; | • зіставлення з дангл. hyse «син; юнак», перс. kōda «дитина», ав. kutaka- «маленький» (Scheftelowitz WZKM 34, 218) помилкове; | ||
| − | • р. чуть, бр. чуць, др. чути «можливо, навіть» | + | • р. чуть, бр. чуць, др. чути «можливо, навіть». |
=== Словник української мови у 20 томах. === | === Словник української мови у 20 томах. === | ||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
'''ЧУТЬ''', присл., розм. | '''ЧУТЬ''', присл., розм. | ||
| − | Те саме, що [https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=47151&page=1488 ледь]. | + | Те саме, що [https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=47151&page=1488 '''ледь''']. |
''Іде чуть не плаче. Чуть живу пустив'' (Сл. Б. Грінченка); ''Чи тямки тобі, як ми втікали з Братського на Запорожжя та на дорозі зустріли одну чорнобривеньку і ти чуіь-чуть був не проміняв запорозької волі на її чорні брови?'' (Т. Шевченко); ''Люблю похмурі дні, коли крізь сині хмари Чуть пробивається проміння золоте І ллє у тумані на землю тихі чари'' (М. Рильський). | ''Іде чуть не плаче. Чуть живу пустив'' (Сл. Б. Грінченка); ''Чи тямки тобі, як ми втікали з Братського на Запорожжя та на дорозі зустріли одну чорнобривеньку і ти чуіь-чуть був не проміняв запорозької волі на її чорні брови?'' (Т. Шевченко); ''Люблю похмурі дні, коли крізь сині хмари Чуть пробивається проміння золоте І ллє у тумані на землю тихі чари'' (М. Рильський). | ||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чуть_2.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чуть_3.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чуть_1.png|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|_014Aj5-NT0}} | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | ||
Поточна версія на 14:21, 12 квітня 2023
Чуть, нар. Чуть, едва. Іде, чуть не плаче. Шевч. 165. Чуть живу пустив. Рудч. Ск. І. 178.
Зміст
Сучасні словники
Етимологія слова. [1]
ЧУТЬ — «ледве, трохи»
• запозичення з російської мови; • р. чуть «ледве» виникло в результаті семантичної видозміни форми інфінітива чуть, др. чути «відчувати» (до переосмислення дієслівних форм пор. укр. мов, мовля́в, хай, р. пусть і т. ін.); • зіставлення з дангл. hyse «син; юнак», перс. kōda «дитина», ав. kutaka- «маленький» (Scheftelowitz WZKM 34, 218) помилкове; • р. чуть, бр. чуць, др. чути «можливо, навіть».
Словник української мови у 20 томах.
ЧУТЬ, присл., розм.
Те саме, що ледь.
Іде чуть не плаче. Чуть живу пустив (Сл. Б. Грінченка); Чи тямки тобі, як ми втікали з Братського на Запорожжя та на дорозі зустріли одну чорнобривеньку і ти чуіь-чуть був не проміняв запорозької волі на її чорні брови? (Т. Шевченко); Люблю похмурі дні, коли крізь сині хмари Чуть пробивається проміння золоте І ллє у тумані на землю тихі чари (М. Рильський).
Ілюстрації
|
|
|
