Відмінності між версіями «Оббілити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оббілити 1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оббілити 1.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оббілити 2.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 07:46, 11 квітня 2023
Оббілити, -лю, -лиш, гл. Оббѣлить, сдѣлать бѣлымъ. Біленькая черемшина чи всі луги оббілила. Нп. Васильк. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ОББІЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОББІЛИТИ, білю, білиш, док., перех. Обмазувати білою глиною, крейдою, вапном і т. ін.; білити (у 1 знач.). Солдати почали готувати маскувальні халати, оббілювати крейдою автомати (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 156); Діждали весни, — город обкопала [Мотря], скопала, засадила; хату вимазала, оббілила (Панас Мирний, I, 1949, 133).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 466.
Ілюстрації
|
|
|
|
