Відмінності між версіями «Узріти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Узріти, -рю, -риш, '''''гл. ''= '''Уздріти. '''''Скоро Коновченко коня взрів, барзо обомлів. ''Лука...)
 
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Узріти, -рю, -риш, '''''гл. ''= '''Уздріти. '''''Скоро Коновченко коня взрів, барзо обомлів. ''Лукаш. 40.
 
'''Узріти, -рю, -риш, '''''гл. ''= '''Уздріти. '''''Скоро Коновченко коня взрів, барзо обомлів. ''Лукаш. 40.
 
[[Категорія:Уз]]
 
[[Категорія:Уз]]
 +
 +
 +
==Тлумачний словник==
 +
 +
ВЗРІ́ТИ рю, риш, док., перех., рідко. Те саме, що побачити. Вона вже матір'ю ходила, Уже пишалась і любила Своє дитя. І дав дожить Господь їй радості на світі. Узріть його, поціловать Своє єдинеє дитя (Тарас Шевченко, II, 1963, 27); З хати вийшов Іван, Іваниха й кілька жінок, а узрівши віз, зачали плескати в долоні (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 152); Марія відкрила обережно конверт, припала, мов до живого, наче взріла самого Марка (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 91).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
 +
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Поточна версія на 21:01, 10 квітня 2023

Узріти, -рю, -риш, гл. = Уздріти. Скоро Коновченко коня взрів, барзо обомлів. Лукаш. 40.


Тлумачний словник

ВЗРІ́ТИ рю, риш, док., перех., рідко. Те саме, що побачити. Вона вже матір'ю ходила, Уже пишалась і любила Своє дитя. І дав дожить Господь їй радості на світі. Узріть його, поціловать Своє єдинеє дитя (Тарас Шевченко, II, 1963, 27); З хати вийшов Іван, Іваниха й кілька жінок, а узрівши віз, зачали плескати в долоні (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 152); Марія відкрила обережно конверт, припала, мов до живого, наче взріла самого Марка (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 91).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання