Відмінності між версіями «Лузання»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 17: Рядок 17:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лузання1.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лузання1.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лузання2.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лузання2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лузання3.jpg.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
|}

Версія за 20:48, 10 квітня 2023

Луза́ння, -ня, с. Лущеніе, шелушеніе.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЛУЗА́ННЯ, Дія за значенням лузати.

1. Розкушувати, розгризати, видобуваючи зернятко насіння, горіхів і т. ін. Онися походжала по світлиці та лузала насіння (Нечуй-Левицький, III, 1956, 64); Вони нервово продовжували розмову, час од часу лузаючи мигдалеві горішки (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 74); Як гарно лузати смажені гарбузці довгими зимовими вечорами (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 236).

2. Те саме, що лущити 1. Лузати кукурудзу.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 553.

Ілюстрації

Лузання1.jpg Лузання2.jpg x140px Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання