Відмінності між версіями «Власне»
(Створена сторінка: '''Власне, '''''нар. ''Собственно, именно. Категорія:Вл) |
|||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Власне, '''''нар. ''Собственно, именно. | '''Власне, '''''нар. ''Собственно, именно. | ||
[[Категорія:Вл]] | [[Категорія:Вл]] | ||
| + | |||
| + | ==Тлумачний словник української мови== | ||
| + | ВЛАСНЕ, рідко ВЛАСНО. 1. вставн. сл. Уживається окремо або зі словом кажучи для уточнення чого-небудь; по суті. Ні, се, власне, не було хвалою, але се більше варто було, ніж звичайне величання матірок своїми дочками (Л. Укр., III, 1952, 668); Власне кажучи, по всіх п'єсах дядя Ваня грав самого себе (Ю. Янов., І, 1958, 499). | ||
| + | |||
| + | 2. част. Уживається для того, щоб підкреслити, виділити роль кого-небудь або значення чогось; саме, якраз. Сонце власне запало за сам вершок Чорної гори і червоним світлом обляло ..широкий край небозводу (Фр., VIII, 1952, 122); Зазначу тільки свою радість, що власне Ви [Б. Грінченко] взяли цю справу в свої руки (Коцюб., III, 1956, 120); // У власному розумінні цього слова. Відгомін шевченківської творчості у російській культурі вийшов за межі власне літературні, виявляючись і в сфері музики, театру, образотворчого мистецтва (Рад. літ-во, 2, 1964, 82). | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 11:02, 9 квітня 2023
Власне, нар. Собственно, именно.
Зміст
Тлумачний словник української мови
ВЛАСНЕ, рідко ВЛАСНО. 1. вставн. сл. Уживається окремо або зі словом кажучи для уточнення чого-небудь; по суті. Ні, се, власне, не було хвалою, але се більше варто було, ніж звичайне величання матірок своїми дочками (Л. Укр., III, 1952, 668); Власне кажучи, по всіх п'єсах дядя Ваня грав самого себе (Ю. Янов., І, 1958, 499).
2. част. Уживається для того, щоб підкреслити, виділити роль кого-небудь або значення чогось; саме, якраз. Сонце власне запало за сам вершок Чорної гори і червоним світлом обляло ..широкий край небозводу (Фр., VIII, 1952, 122); Зазначу тільки свою радість, що власне Ви [Б. Грінченко] взяли цю справу в свої руки (Коцюб., III, 1956, 120); // У власному розумінні цього слова. Відгомін шевченківської творчості у російській культурі вийшов за межі власне літературні, виявляючись і в сфері музики, театру, образотворчого мистецтва (Рад. літ-во, 2, 1964, 82). |}
