Відмінності між версіями «Чопове»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
==Сучасне тлумачення== | ==Сучасне тлумачення== | ||
1. "'''ЧОПОВЕ''' — держ. податок на виготовлення і продаж алкогольних напоїв у Королівстві Польському, у т. ч. на укр. землях у його складі. Відомий із 15 ст. Спочатку Ч. брали з броварів і шинкарів у королів., церк. і шляхетських маєтностях. Королів. привілеєм 1511 шляхту було звільнено від цього податку, однак поборові універсали за різні роки містять інформацію, що засвідчує численні відступи від нього: виплата Ч. передбачалася не лише з королівщин (світських і церковних), а й зі шляхетських маєтностей; зауважувалося, що жоден стан не мусить користатися зі свого імунітету; встановлювалися пільгові суми виплат за напої, виготовлені в шляхетських маєтках; зауважувалося, що старости і шляхта, які мали будинки в королів. містах, мають платити нарівні з міщанами тощо. Вальний сейм, ухвалюючи побори, призначав і поборців для кожного воєводства. Ч. становило в середньому 1/8 вартості напою. Було одним із найприбутковіших способів поповнення скарбниці. У Лівобережній Україні скасовано з початком Національної революції 1648—1676, у Галичині — 1772, у Правобережній Україні — 1813." (Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013.)<br /> | 1. "'''ЧОПОВЕ''' — держ. податок на виготовлення і продаж алкогольних напоїв у Королівстві Польському, у т. ч. на укр. землях у його складі. Відомий із 15 ст. Спочатку Ч. брали з броварів і шинкарів у королів., церк. і шляхетських маєтностях. Королів. привілеєм 1511 шляхту було звільнено від цього податку, однак поборові універсали за різні роки містять інформацію, що засвідчує численні відступи від нього: виплата Ч. передбачалася не лише з королівщин (світських і церковних), а й зі шляхетських маєтностей; зауважувалося, що жоден стан не мусить користатися зі свого імунітету; встановлювалися пільгові суми виплат за напої, виготовлені в шляхетських маєтках; зауважувалося, що старости і шляхта, які мали будинки в королів. містах, мають платити нарівні з міщанами тощо. Вальний сейм, ухвалюючи побори, призначав і поборців для кожного воєводства. Ч. становило в середньому 1/8 вартості напою. Було одним із найприбутковіших способів поповнення скарбниці. У Лівобережній Україні скасовано з початком Національної революції 1648—1676, у Галичині — 1772, у Правобережній Україні — 1813." (Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013.)<br /> | ||
| − | 2. " | + | 2. "'''Чопове''' — податок у Речі Посполитій і в українських землях, що входили до її складу в 15—19 століттях. Чопове сплачувалося в основному міщанами за виготовлення пива, горілки, меду та вина. Про існування податку відомо вже в середині 15 століття. 1511 року польський король Сигізмунд I Старий звільнив шляхту від сплати чопового за виготовлення пива, горілки і меду для власного користування, а з 1629 не сплачували і за виробництво вина. Чопове стягували особливі збирачі, яких призначав сейм. Вони, в свою чергу, призначали від себе в містах так звані чоповиків. У великих містах обов'язки збирачів виконували бургомістри і райці. 1813 року російський імператор Олександр I скасував чопове." (Чопове // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967.)<br /> |
Поточна версія на 14:28, 7 квітня 2023
Чопове
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
Чопове, вого, с. Пошлина за право продажи спиртныхъ напитковъ. Помогай Біг, жиде! як же ми ся маєш? Ой та кажуть люде, що ти гроші маєш. — Нема пак, заплатив єм за чопове. Гол. III. 471.
ЗВЕДЕНИЙ СЛОВНИК ЗАСТАРІЛИХ ТА МАЛОВЖИВАНИХ СЛІВ
Чопове — податок від вироблення напоїв (пива, меду, горілки тощо).
Сучасне тлумачення
1. "ЧОПОВЕ — держ. податок на виготовлення і продаж алкогольних напоїв у Королівстві Польському, у т. ч. на укр. землях у його складі. Відомий із 15 ст. Спочатку Ч. брали з броварів і шинкарів у королів., церк. і шляхетських маєтностях. Королів. привілеєм 1511 шляхту було звільнено від цього податку, однак поборові універсали за різні роки містять інформацію, що засвідчує численні відступи від нього: виплата Ч. передбачалася не лише з королівщин (світських і церковних), а й зі шляхетських маєтностей; зауважувалося, що жоден стан не мусить користатися зі свого імунітету; встановлювалися пільгові суми виплат за напої, виготовлені в шляхетських маєтках; зауважувалося, що старости і шляхта, які мали будинки в королів. містах, мають платити нарівні з міщанами тощо. Вальний сейм, ухвалюючи побори, призначав і поборців для кожного воєводства. Ч. становило в середньому 1/8 вартості напою. Було одним із найприбутковіших способів поповнення скарбниці. У Лівобережній Україні скасовано з початком Національної революції 1648—1676, у Галичині — 1772, у Правобережній Україні — 1813." (Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013.)
2. "Чопове — податок у Речі Посполитій і в українських землях, що входили до її складу в 15—19 століттях. Чопове сплачувалося в основному міщанами за виготовлення пива, горілки, меду та вина. Про існування податку відомо вже в середині 15 століття. 1511 року польський король Сигізмунд I Старий звільнив шляхту від сплати чопового за виготовлення пива, горілки і меду для власного користування, а з 1629 не сплачували і за виробництво вина. Чопове стягували особливі збирачі, яких призначав сейм. Вони, в свою чергу, призначали від себе в містах так звані чоповиків. У великих містах обов'язки збирачів виконували бургомістри і райці. 1813 року російський імператор Олександр I скасував чопове." (Чопове // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967.)
