Відмінності між версіями «Пластовик»
| (не показані 15 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
ПЛАСТОВЕ́ЦЬ, вцю, чол., діал. Лапатий сніг. Великий Пластовець літає в гострім вітрі.., а вкінці укладається білесеньким покривалом всюди (Ольга Кобилянська, I, 1956, 222); З неба суне й суне біле пір'я.. Ого, та це вже справжній пластовець, Та ще й навскіс береться! Хуртовина! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 168) | ПЛАСТОВЕ́ЦЬ, вцю, чол., діал. Лапатий сніг. Великий Пластовець літає в гострім вітрі.., а вкінці укладається білесеньким покривалом всюди (Ольга Кобилянська, I, 1956, 222); З неба суне й суне біле пір'я.. Ого, та це вже справжній пластовець, Та ще й навскіс береться! Хуртовина! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 168) | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ЛАПА́ТИЙ, а, е. | |
| + | |||
| + | 1. З великими лапами (у 1, 2 знач.). — Ведмедя оце бачив, — сказав він, — здоровенний, лапатий (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 34); [Бабуся:] Лягайте спати, завтра прийде тато, Заріжу я вам курочку лапату (Платон Воронько, Казка.., 1957, 8); Лапаті ялини давали затишок (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 61). | ||
| + | |||
| + | 2. Такий великий і широкий, як лапа (у 1 знач.). Гнат Щербина, казали люди, своєю лапатою рукою крізь шкуру безпомилково відчував силу і кров скотини (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 73); Дві відгодовані доньки доїли корову, широко розставивши червоні лапаті ноги (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 227). | ||
| + | |||
| + | 3. З великим і широким листям або пелюстками (про рослини, візерунки). Намітка світилась, і через неї було видно високий очіпок з червоними лапатими квітками на жовтогарячому полі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 170); | ||
| + | // Великий і широкий (про листя і т. ін.). І от ростуть за нашої доби В добу колишню саджені дуби, Розкрилюються вітами широко, Лапатим листям юне тішать око (Максим Рильський, III, 1961, 208); Лапате листя каштанів парує під теплим дощем (Юрій Яновський, I, 1958, 191). | ||
| + | |||
| + | 4. Який падає, йде великими сніжинами або краплями (про опади). Сніг перестав, посіявся дрібний імлистий дощ, потім знову пухкий лапатий сніг (Степан Васильченко, II, 1959, 40); І пада сніг лапатий, волохатий Спокійно й величаво над селом (Максим Рильський, I, 1956, 69); Рідкий лапатий дощ глухо стугонів по критому гонтою дашку (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 77); | ||
| + | // Великий (про сніжини, краплини і т. ін.). Кілька важких і лапатих дощових капель упали на круп коня.. і покотилися вниз по сухій шерсті (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 84); Подих ледь помітного вітру кинув з дубів лапаті пластівці снігу (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 52). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лапатий сніг 351216.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лапатий сніг 351216.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лапатий | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лапатий сніг351225.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сніг351231.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сніг351232.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|DKSx_EOajL4vkCh6qaUyNU}} | |
| − | + | ||
| − | + | ==Цікаві факти== | |
| − | + | ||
| − | + | Більше половини жителів Землі жодного разу у своєму житті не бачили снігу; | |
| − | ( | + | Вченим так і не вдалося знайти хоча б дві однакових сніжинки;Люди навчилися виробляти штучний сніг; |
| + | Сніг відзеркалює до 90% сонячного світла; | ||
| + | Найбільша сніжинка, що була виявлена за всі часи, була в діаметрі 38 сантиметра; Сніжинки на 95% складаються з повітря; | ||
| + | Високо в горах і в полярних районах сніг іноді буває червоного або рожевого відтінку через водорості, що мають назву сніжна хламідомонада (Chlamydomonas nivalis). Такий сніг на смак нагадує кавун; | ||
| + | Швидкість, з якою падають сніжинки, менше ніж кілометр за годину; | ||
| + | Сніг є не лише на Землі, але і на Марсі, і на Титані, супутнику Сатурна. Правда, на Марсі сніг не з води, а з вуглекислоти, а на Титані – з метану; | ||
| + | Сніг хрустить у нас під ногами через деформацію кристалів сніжинок; | ||
| + | В Японії є музей сніжинок; | ||
| + | (https://zvidusil.in.ua/snig/) | ||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | [http://sum.in.ua/s/lapatyj Словник української мови] | |
| − | + | ||
| − | + | https://zvidusil.in.ua/snig/de> | |
| − | == | + | ==Джерела та література== |
| − | + | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | |
| − | + | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи | + | |
[[Категорія:Слова 2023 року]] | [[Категорія:Слова 2023 року]] | ||
Поточна версія на 14:33, 5 квітня 2023
Пластови́к, -ка, м. = Пластовець. Вх. Зн. 50. ПЛАСТОВЕ́ЦЬ, вцю, чол., діал. Лапатий сніг. Великий Пластовець літає в гострім вітрі.., а вкінці укладається білесеньким покривалом всюди (Ольга Кобилянська, I, 1956, 222); З неба суне й суне біле пір'я.. Ого, та це вже справжній пластовець, Та ще й навскіс береться! Хуртовина! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 168)
Зміст
Сучасні словники
ЛАПА́ТИЙ, а, е.
1. З великими лапами (у 1, 2 знач.). — Ведмедя оце бачив, — сказав він, — здоровенний, лапатий (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 34); [Бабуся:] Лягайте спати, завтра прийде тато, Заріжу я вам курочку лапату (Платон Воронько, Казка.., 1957, 8); Лапаті ялини давали затишок (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 61).
2. Такий великий і широкий, як лапа (у 1 знач.). Гнат Щербина, казали люди, своєю лапатою рукою крізь шкуру безпомилково відчував силу і кров скотини (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 73); Дві відгодовані доньки доїли корову, широко розставивши червоні лапаті ноги (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 227).
3. З великим і широким листям або пелюстками (про рослини, візерунки). Намітка світилась, і через неї було видно високий очіпок з червоними лапатими квітками на жовтогарячому полі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 170); // Великий і широкий (про листя і т. ін.). І от ростуть за нашої доби В добу колишню саджені дуби, Розкрилюються вітами широко, Лапатим листям юне тішать око (Максим Рильський, III, 1961, 208); Лапате листя каштанів парує під теплим дощем (Юрій Яновський, I, 1958, 191).
4. Який падає, йде великими сніжинами або краплями (про опади). Сніг перестав, посіявся дрібний імлистий дощ, потім знову пухкий лапатий сніг (Степан Васильченко, II, 1959, 40); І пада сніг лапатий, волохатий Спокійно й величаво над селом (Максим Рильський, I, 1956, 69); Рідкий лапатий дощ глухо стугонів по критому гонтою дашку (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 77); // Великий (про сніжини, краплини і т. ін.). Кілька важких і лапатих дощових капель упали на круп коня.. і покотилися вниз по сухій шерсті (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 84); Подих ледь помітного вітру кинув з дубів лапаті пластівці снігу (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 52).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Більше половини жителів Землі жодного разу у своєму житті не бачили снігу; Вченим так і не вдалося знайти хоча б дві однакових сніжинки;Люди навчилися виробляти штучний сніг; Сніг відзеркалює до 90% сонячного світла; Найбільша сніжинка, що була виявлена за всі часи, була в діаметрі 38 сантиметра; Сніжинки на 95% складаються з повітря; Високо в горах і в полярних районах сніг іноді буває червоного або рожевого відтінку через водорості, що мають назву сніжна хламідомонада (Chlamydomonas nivalis). Такий сніг на смак нагадує кавун; Швидкість, з якою падають сніжинки, менше ніж кілометр за годину; Сніг є не лише на Землі, але і на Марсі, і на Титані, супутнику Сатурна. Правда, на Марсі сніг не з води, а з вуглекислоти, а на Титані – з метану; Сніг хрустить у нас під ногами через деформацію кристалів сніжинок; В Японії є музей сніжинок; (https://zvidusil.in.ua/snig/)
Джерела та література
https://zvidusil.in.ua/snig/de>
