Відмінності між версіями «Забігти»

Версія за 12:11, 4 квітня 2023

Забігти. См. Забігати.

Сучасні словники

1. Біжучи, потрапляти куди-небудь (у якесь приміщення, на якесь місце і т. ін.). «Мама!» гукає Воля і щодуху шарпав двері, забігає до кімнати (Юрій Яновський, II, 1954, 39); В село із лісу Вовк забіг... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 5); Інколи зустрічалася тільки біла коза, що забігла сюди з якогось рибальського господарства (Юрій Смолич, V, 1959, 33); // Заходити на короткий час, мимохідь, по дорозі. Вертаючись з роботи! часто забігав Тарас у Літній сад, де було багато усяких статуй (Панас Мирний, V, 1955, 310); Яшко на хвилинку до Прокопа в кімнату нагорі забіг (Андрій Головко, I, 1957, 169).

2. перев. із сл. вперед, наперед. Швидко заходити збоку, бігом випереджати кого-, що-небудь. Діти забігали вперед і пискливо кричали: — Земля і воля! Земля і воля! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 76); Мов нитка простягнена вздовж рядів — так рівно ідуть коні, не забігають вперед (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 567); Забігали [колядники] одно перед другим наперед, товпилися коло того, хто розказував (Степан Васильченко, I, 1959, 308); // Бігти вперед, за межі чого-небудь; перебігати. * Образно. Море заливало косу. Хвилі, наче змагаючись, забігали все далі й далі, перекочуючись через піщаний насип (Микола Трублаїні, I, 1955, 151); Цперен. Робити що-небудь передчасно, не дотримуючись послідовності. [Маруся:] Та ти бо не забігай наперед, перш цю [загадку] скажи! (Марко Кропивницький, I, 1958, 89); Він уперто перемагав труднощі, добре засвоював предмет, нетерпеливо забігав наперед, бажаючи більше знати (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 319).

Ілюстрації

Медіа

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання