Відмінності між версіями «Стать»
(Створена сторінка: '''Стать, -ти, '''''ж. ''1) Состояніе, положеніе. ''Безталанна сирота терпіла горе та терпіла, не ...) |
|||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Стать, -ти, '''''ж. ''1) Состояніе, положеніе. ''Безталанна сирота терпіла горе та терпіла, не раз уже втікать хотіла, но і здоровє, і літа, страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували. ''Мкр. Г. 18. ''Він козак, його така стать ''(щоб воювати). О. 1861. XI. Кух. 9. '''Жіно́ча ста́ть'''. Женщины. ''В останні времена жіноча стать убіратиметься аки біси. ''Св. Л. 76. '''Дівоча стать, чоловіча стать'''. Дѣвушки, мужья. 2) Сословіе, званіе. ''Цих часів з жадної статі у москалі беруть: із міщанської статі, з мужичої, з панської, з купецької і з духовної статі. ''Васильк. у. 3) Манеръ. ''Се все на одну стать. ''Кост. (О. 1862. VI. 45). ''Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски, да не на одну стать. ''Г. Барв. 454. | '''Стать, -ти, '''''ж. ''1) Состояніе, положеніе. ''Безталанна сирота терпіла горе та терпіла, не раз уже втікать хотіла, но і здоровє, і літа, страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували. ''Мкр. Г. 18. ''Він козак, його така стать ''(щоб воювати). О. 1861. XI. Кух. 9. '''Жіно́ча ста́ть'''. Женщины. ''В останні времена жіноча стать убіратиметься аки біси. ''Св. Л. 76. '''Дівоча стать, чоловіча стать'''. Дѣвушки, мужья. 2) Сословіе, званіе. ''Цих часів з жадної статі у москалі беруть: із міщанської статі, з мужичої, з панської, з купецької і з духовної статі. ''Васильк. у. 3) Манеръ. ''Се все на одну стать. ''Кост. (О. 1862. VI. 45). ''Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски, да не на одну стать. ''Г. Барв. 454. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | 1. Сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, що забезпечує відтворення потомства і дозволяє розрізняти у більшості організмів чоловічі й жіночі особини, а також один із двох розрядів живих істот (чоловіків і жінок, самців і самок), що різняться за цими ознаками. Одна з 23 пар хромосом людини відповідає за ознаки статі (Наука і життя, 3, 1967, 37); Сниться їй, що вона з дітьми летить над Дніпром, плавно і легко, як птиця.. Це радісне почуття сну-польоту знайоме кожному, хто знає труд, в кому живуть здорові прагнення, і юні мрії, і могутній рух статі (Олександр Довженко, II, 1959, 68); Ландау висловлює припущення, що жити кролі без надниркових залоз можуть незалежно від статі тварини (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 98); Всі радянські люди, незалежно від статі і національності, однаково рівні в своїх громадських і особистих правах та громадянських обов'язках (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 35). | ||
+ | 2. рідко. Те саме, що постать 1. Лиця того чоловіка в потемках я не міг пізнати; в непевних обрисах маячіла тілько його могутня стать (Іван Франко, II, 1950, 94); Із зали долітали чарівні оп'яняючі звуки вальсу, миготіли легкі статі танцюючих (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 418); Коли о. Альойзій побачив зажурене лице Миколи й його похилену стать, то йому відійшла зовсім охота розціловуватися (Лесь Мартович, Тв., 1954, 169); | ||
+ | // Будова тіла (про тварину). Ся звалась діва — цар Камилла, До пупа жінка, там — кобила, Кобилячу всю мала стать: Чотири ноги, хвіст (Іван Котляревський, I, 1952, 197); Зате ж вона [кобила] статтю височенна, під саму стелю: не з будь-якого роду (Лесь Мартович, Тв., 1954, 44). | ||
+ | |||
+ | 3. перев. мн. Частини тіла тварин і зовнішні ознаки в їх будові, за якими провадиться оцінка будови тіла.. Статі — частини тіла тварин, які мають певні ознаки в своїй будові, характерні для тих чи інших порід, типів, індивідів (Конярство, 1957, 8); У кожної тварини бувають статі з деякими вадами (Свинарство, 1956, 20). | ||
+ | |||
+ | 4. заст. Становище, стан. Затурбувалась тітка Мокрина — звісно, в крепацькій [кріпацькій] статі усе страха, усього боїться (Марко Вовчок, VI, 1956, 325); Раз мати родила, не двічі й вмирать: Така наша доля, така наша стать! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 222); — Марш ти мені, кримінальська мордо! — ревнув підмайстер, котрому нині не в лад була покірлива стать, так, як учора уперта, понура мовчанка (Іван Франко, I, 1955, 228). | ||
+ | |||
+ | 5. рідко. Те саме, що спосіб. Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски, да не на одну стать (Словник Грінченка). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Стать у людини.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Стать дитини.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гендерні рамки.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Стать і ґендер.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|3vD89ZIpBj0}} | ||
+ | {{#ev:youtube|wMnSmAJA4kk}} | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | [[Чоловік]] | ||
+ | |||
+ | [[Жінка]] | ||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | [[Стать|http://sum.in.ua/s/statj]] | ||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | https://bf.in.ua/components/hender-i-stat/ | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
[[Категорія:Ст]] | [[Категорія:Ст]] |
Поточна версія на 21:47, 1 квітня 2023
Стать, -ти, ж. 1) Состояніе, положеніе. Безталанна сирота терпіла горе та терпіла, не раз уже втікать хотіла, но і здоровє, і літа, страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували. Мкр. Г. 18. Він козак, його така стать (щоб воювати). О. 1861. XI. Кух. 9. Жіно́ча ста́ть. Женщины. В останні времена жіноча стать убіратиметься аки біси. Св. Л. 76. Дівоча стать, чоловіча стать. Дѣвушки, мужья. 2) Сословіе, званіе. Цих часів з жадної статі у москалі беруть: із міщанської статі, з мужичої, з панської, з купецької і з духовної статі. Васильк. у. 3) Манеръ. Се все на одну стать. Кост. (О. 1862. VI. 45). Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски, да не на одну стать. Г. Барв. 454.
Зміст
Сучасні словники
1. Сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, що забезпечує відтворення потомства і дозволяє розрізняти у більшості організмів чоловічі й жіночі особини, а також один із двох розрядів живих істот (чоловіків і жінок, самців і самок), що різняться за цими ознаками. Одна з 23 пар хромосом людини відповідає за ознаки статі (Наука і життя, 3, 1967, 37); Сниться їй, що вона з дітьми летить над Дніпром, плавно і легко, як птиця.. Це радісне почуття сну-польоту знайоме кожному, хто знає труд, в кому живуть здорові прагнення, і юні мрії, і могутній рух статі (Олександр Довженко, II, 1959, 68); Ландау висловлює припущення, що жити кролі без надниркових залоз можуть незалежно від статі тварини (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 98); Всі радянські люди, незалежно від статі і національності, однаково рівні в своїх громадських і особистих правах та громадянських обов'язках (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 35). 2. рідко. Те саме, що постать 1. Лиця того чоловіка в потемках я не міг пізнати; в непевних обрисах маячіла тілько його могутня стать (Іван Франко, II, 1950, 94); Із зали долітали чарівні оп'яняючі звуки вальсу, миготіли легкі статі танцюючих (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 418); Коли о. Альойзій побачив зажурене лице Миколи й його похилену стать, то йому відійшла зовсім охота розціловуватися (Лесь Мартович, Тв., 1954, 169); // Будова тіла (про тварину). Ся звалась діва — цар Камилла, До пупа жінка, там — кобила, Кобилячу всю мала стать: Чотири ноги, хвіст (Іван Котляревський, I, 1952, 197); Зате ж вона [кобила] статтю височенна, під саму стелю: не з будь-якого роду (Лесь Мартович, Тв., 1954, 44).
3. перев. мн. Частини тіла тварин і зовнішні ознаки в їх будові, за якими провадиться оцінка будови тіла.. Статі — частини тіла тварин, які мають певні ознаки в своїй будові, характерні для тих чи інших порід, типів, індивідів (Конярство, 1957, 8); У кожної тварини бувають статі з деякими вадами (Свинарство, 1956, 20).
4. заст. Становище, стан. Затурбувалась тітка Мокрина — звісно, в крепацькій [кріпацькій] статі усе страха, усього боїться (Марко Вовчок, VI, 1956, 325); Раз мати родила, не двічі й вмирать: Така наша доля, така наша стать! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 222); — Марш ти мені, кримінальська мордо! — ревнув підмайстер, котрому нині не в лад була покірлива стать, так, як учора уперта, понура мовчанка (Іван Франко, I, 1955, 228).
5. рідко. Те саме, що спосіб. Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски, да не на одну стать (Словник Грінченка).