Відмінності між версіями «Зрада»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
[[Категорія:Зр]] | [[Категорія:Зр]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | 1. Перехід на бік ворога; віроломство, зрадництво. — Справді бачу, що годі нам тут жити, коли під самим моїм боком як гадюка клубиться чорна зрада (Іван Франко, IV, 1950, 108); Зрада кримського хана докорінно змінювала становище всього козацького війська (Яків Качура, Вибр., 1947, 301); Лежить розстріляний за зраду батьківщини і товариства Андрій (Олександр Довженко, I, 1958, 264). | ||
| + | |||
| + | 2. Порушення вірності у коханні, дружбі. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівана (Марко Вовчок, I, 1955, 203); Ти коханого, подружко, чарувала, Зрада вдарила у серце, ніби грім (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 143). | ||
| + | |||
| + | 3. Відмовлення від своїх переконань, поглядів і т. ін. Найменша поступка революційному оборонству є зрада щодо соціалізму.. (Ленін, 24, 1950, 44). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зрада не буває у щасливих стосунках.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зрада чоловіка.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зрада.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Що таке зрада.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|HQNYkltrh4E}} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [[Подружжя]] | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://Академічний%20тлумачний%20словник%20(1970—1980) http://sum.in.ua/s/zrada] | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [http://Чи%20є%20життя%20після%20зради?%20Чому%20вона%20стається%20та%20як%20це%20пережити https://www.the-village.com.ua/village/knowledge/podcast/332939-chi-e-zhittya-pislya-zradi-chomu-vona-staetsya-i-yak-tse-perezhiti] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно- | ||
| + | гуманітарних наук]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 21:02, 1 квітня 2023
Зрада, -ди, ж. Измѣна, вѣроломство. Чи ти мене вірно любиш, чи на одну зраду? Мет. 43. Сестру кликнула (Дідона) на пораду, щоб горе злеє росказать, Енеєву оплакать зраду. Котл. Кн. І. 35. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівано. МВ. II. 113. Ум. Зрадка, зрадонька, зрадочка. О. 1862. IV. 30.
Зрада соціальна (Social Betrayal) — раціональна соціальна категорія оцінки нерелевантного результату довірчого процесу, що базується на категорії віри. Вона характерна для вищих ссавців, що створюють соціальні групи, в рамках яких виникають певні бінарні соціальні відношення типу: матір — дитина, брат — брат/сестра, товариш — товариш, і т.і.
Подружня зрада або перелюб, а також адюльтер (фр. adultère), — добровільний статевий акт між особою, яка перебуває у шлюбі, і особою, яка не є її чоловіком або дружиною.
Зміст
Сучасні словники
1. Перехід на бік ворога; віроломство, зрадництво. — Справді бачу, що годі нам тут жити, коли під самим моїм боком як гадюка клубиться чорна зрада (Іван Франко, IV, 1950, 108); Зрада кримського хана докорінно змінювала становище всього козацького війська (Яків Качура, Вибр., 1947, 301); Лежить розстріляний за зраду батьківщини і товариства Андрій (Олександр Довженко, I, 1958, 264).
2. Порушення вірності у коханні, дружбі. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівана (Марко Вовчок, I, 1955, 203); Ти коханого, подружко, чарувала, Зрада вдарила у серце, ніби грім (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 143).
3. Відмовлення від своїх переконань, поглядів і т. ін. Найменша поступка революційному оборонству є зрада щодо соціалізму.. (Ленін, 24, 1950, 44).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно- гуманітарних наук]]
