Відмінності між версіями «Чудернацький»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | + | https://static.apostrophe.ua/uploads/image/2a11e64ff612bd4f6d5ae06d90fcf664.jpg | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 14:39, 30 березня 2023
ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, а, е.
1. Власт. чудакові; дивний, дивацький. — Кажуть мені, нібито я в останній час стала чудна, навіть чудернацька (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 238); Колись навіть один пан, гостюючи у Лісовських, записував дещицю з його, Терентія, голосу. Чудернацький був пан, дивак та й годі (Михайло Стельмах, I, 1962, 48).
2. Незвичайний за формою, змістом; химерний, вигадливий. — Гляньте на цього гіганта, — показав Бунч на чудернацьке дерево з покрученим стовбуром (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 159); Фашистський літак зробив чудернацький стрибок, задер хвіст і полетів прямісінька в болото (Олекса Десняк, Опов., 1951, 94); І що в нього за натура така чудернацька — все зроблене здається легким і простим (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 14). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 373.
Зміст
Сучасні словники
Чудерна́цький- який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо https://goroh.pp.ua/Синонімія/чудернацький
Ілюстрації
