Відмінності між версіями «Балакання»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
Словник синонімів української мови | Словник синонімів української мови | ||
| − | балакання РОЗМО́ВА (словесний обмін думками між ким-небудь), РОЗМОВЛЯ́ННЯ, БЕ́СІДА, МО́ВА розм., БАЛА́ЧКА розм., БАЛА́КАННЯ розм., ПЕРЕМО́ВА розм., ПРОМО́ВКА заст., ГОВІ́РКА діал., БАЛА́КАНКА діал., ГУ́ТІРКА діал., КОНВЕРЗА́ЦІЯ діал., заст.; ДІАЛО́Г (між двома або кількома особами). За столом чувся гомін, шум, весела розмова, яку може провадити тільки молодіж... (І. Нечуй-Левицький); Тільки ж потім доміркувався, що давніше, ще як був він слабий, ціле розмовляння вів і підтримував він сам, а не Шмідти (А. Кримський); Під буркотання старої матушки велись безконечні бесіди про Тасю (М. Коцюбинський); І вже в нас у хаті ні мови, ні говірки (Марко Вовчок); А вже балачки як почнуться, то чого тільки й не почуєш: і про давнє, і про недавнє, і про трагічне, і про смішне (Я. Баш); Другі півні вже стали співати. Усякі гадки, балакання перейшло (Ганна Барвінок); Він ходив на станцію, дивився на них (бійців), слухав їхню перемову (М. Рудь); "Ото диво! Тільки що була в мене промовка про дочку, а це й сам батько шусть до мене в хату!" (І. Нечуй-Левицький); Кузня мого тата.. була, так сказати, місцем збору, нарад та приязної балаканки для всіх сусідів (І. Франко); Тюрчанки з веселою гутіркою проходили мимо нього (О. Донченко); Мені відходила охота розмовляти на тих годинах, і ціла моя конверзація складалася з коротких відповідей, як хто звертався з питанням до мене (О. Кобилянська); Половець зійшов до води, підкотив штани, повернув носа шаланди в море, притримав за корму, потяг її до себе, люди позіскакували, відбувся діалог (Ю. Яновський). — Пор. балакани́на. | + | балакання |
| + | |||
| + | РОЗМО́ВА (словесний обмін думками між ким-небудь), РОЗМОВЛЯ́ННЯ, БЕ́СІДА, МО́ВА розм., БАЛА́ЧКА розм., БАЛА́КАННЯ розм., ПЕРЕМО́ВА розм., ПРОМО́ВКА заст., ГОВІ́РКА діал., БАЛА́КАНКА діал., ГУ́ТІРКА діал., КОНВЕРЗА́ЦІЯ діал., заст.; ДІАЛО́Г (між двома або кількома особами). За столом чувся гомін, шум, весела розмова, яку може провадити тільки молодіж... (І. Нечуй-Левицький); Тільки ж потім доміркувався, що давніше, ще як був він слабий, ціле розмовляння вів і підтримував він сам, а не Шмідти (А. Кримський); Під буркотання старої матушки велись безконечні бесіди про Тасю (М. Коцюбинський); І вже в нас у хаті ні мови, ні говірки (Марко Вовчок); А вже балачки як почнуться, то чого тільки й не почуєш: і про давнє, і про недавнє, і про трагічне, і про смішне (Я. Баш); Другі півні вже стали співати. Усякі гадки, балакання перейшло (Ганна Барвінок); Він ходив на станцію, дивився на них (бійців), слухав їхню перемову (М. Рудь); "Ото диво! Тільки що була в мене промовка про дочку, а це й сам батько шусть до мене в хату!" (І. Нечуй-Левицький); Кузня мого тата.. була, так сказати, місцем збору, нарад та приязної балаканки для всіх сусідів (І. Франко); Тюрчанки з веселою гутіркою проходили мимо нього (О. Донченко); Мені відходила охота розмовляти на тих годинах, і ціла моя конверзація складалася з коротких відповідей, як хто звертався з питанням до мене (О. Кобилянська); Половець зійшов до води, підкотив штани, повернув носа шаланди в море, притримав за корму, потяг її до себе, люди позіскакували, відбувся діалог (Ю. Яновський). — Пор. балакани́на. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 13:40, 27 березня 2023
Балакання, -ня, с. Разговоръ, каляканье. Нам не треба балакання, не треба слів, а треба діла. Левиц. Пов. 162.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БАЛА́КАННЯ, я, сер. Дія за значенням балакати 1. Заки громада змогла розібрати дотепно, що робити, над'їхав комісар; то вже не було часу на балакання (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 50); // Те, що хтось говорить. Без мене, може, розгадали Чудне балакання моє (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 286); — Що я маю слухати їх нудного балакання? (Іван Франко, III, 1950, 155).
Словник синонімів української мови
балакання
РОЗМО́ВА (словесний обмін думками між ким-небудь), РОЗМОВЛЯ́ННЯ, БЕ́СІДА, МО́ВА розм., БАЛА́ЧКА розм., БАЛА́КАННЯ розм., ПЕРЕМО́ВА розм., ПРОМО́ВКА заст., ГОВІ́РКА діал., БАЛА́КАНКА діал., ГУ́ТІРКА діал., КОНВЕРЗА́ЦІЯ діал., заст.; ДІАЛО́Г (між двома або кількома особами). За столом чувся гомін, шум, весела розмова, яку може провадити тільки молодіж... (І. Нечуй-Левицький); Тільки ж потім доміркувався, що давніше, ще як був він слабий, ціле розмовляння вів і підтримував він сам, а не Шмідти (А. Кримський); Під буркотання старої матушки велись безконечні бесіди про Тасю (М. Коцюбинський); І вже в нас у хаті ні мови, ні говірки (Марко Вовчок); А вже балачки як почнуться, то чого тільки й не почуєш: і про давнє, і про недавнє, і про трагічне, і про смішне (Я. Баш); Другі півні вже стали співати. Усякі гадки, балакання перейшло (Ганна Барвінок); Він ходив на станцію, дивився на них (бійців), слухав їхню перемову (М. Рудь); "Ото диво! Тільки що була в мене промовка про дочку, а це й сам батько шусть до мене в хату!" (І. Нечуй-Левицький); Кузня мого тата.. була, так сказати, місцем збору, нарад та приязної балаканки для всіх сусідів (І. Франко); Тюрчанки з веселою гутіркою проходили мимо нього (О. Донченко); Мені відходила охота розмовляти на тих годинах, і ціла моя конверзація складалася з коротких відповідей, як хто звертався з питанням до мене (О. Кобилянська); Половець зійшов до води, підкотив штани, повернув носа шаланди в море, притримав за корму, потяг її до себе, люди позіскакували, відбувся діалог (Ю. Яновський). — Пор. балакани́на.
Ілюстрації
|
|
|
|
