Відмінності між версіями «Бадиляка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бадилля.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бадилля.jpg|x160px]] |
==Медіа== | ==Медіа== |
Версія за 13:47, 26 березня 2023
Бадиляка, -ки, ж. Ув. отъ бадилина.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БАДИЛИ́НА, и, жін. Стеблина якої-небудь рослини. Вона вирвала бадилину нехворощі і гнала додому худесенькі овечата (Нечуй-Левицький, III, 1956, 329); Широке поле, як морська даль, сріблилося шовковими шатрами павутиння, посланого на тернових кущах та на пожовклих бадилинах будяків і кінського щавлю (Іван Ле, Україна, 1940, 4); * У порівняннях. Як самотньо! Стоїш тут [на полонині] маленький, як бадилина в полі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 322).
Словник синонімів Вусика
бадиляка див. стебло
Лексикон львівський: поважно і на жарт
бадиля́ка палиця
Ілюстрації
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання |