Відмінності між версіями «Чуть»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Те саме, що й [https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B2%D0%B5 '''ледь, ледве'''] | Те саме, що й [https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B2%D0%B5 '''ледь, ледве'''] | ||
− | === [https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%87%D1%83%D1%82%D1%8C Етимологія слова | + | === [https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%87%D1%83%D1%82%D1%8C Етимологія слова]. === |
'''ЧУТЬ — «ледве, трохи»''' | '''ЧУТЬ — «ледве, трохи»''' | ||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
'''ЧУТЬ''', присл., розм. | '''ЧУТЬ''', присл., розм. | ||
− | Те саме, що [https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=47151&page=1488 ледь | + | Те саме, що [https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=47151&page=1488 ледь]. |
''Іде чуть не плаче. Чуть живу пустив'' (Сл. Б. Грінченка); ''Чи тямки тобі, як ми втікали з Братського на Запорожжя та на дорозі зустріли одну чорнобривеньку і ти чуіь-чуть був не проміняв запорозької волі на її чорні брови?'' (Т. Шевченко); ''Люблю похмурі дні, коли крізь сині хмари Чуть пробивається проміння золоте І ллє у тумані на землю тихі чари'' (М. Рильський). | ''Іде чуть не плаче. Чуть живу пустив'' (Сл. Б. Грінченка); ''Чи тямки тобі, як ми втікали з Братського на Запорожжя та на дорозі зустріли одну чорнобривеньку і ти чуіь-чуть був не проміняв запорозької волі на її чорні брови?'' (Т. Шевченко); ''Люблю похмурі дні, коли крізь сині хмари Чуть пробивається проміння золоте І ллє у тумані на землю тихі чари'' (М. Рильський). |
Версія за 00:15, 20 березня 2023
Чуть, нар. Чуть, едва. Іде, чуть не плаче. Шевч. 165. Чуть живу пустив. Рудч. Ск. І. 178.
Зміст
Сучасні словники
Те саме, що й ледь, ледве
Етимологія слова.
ЧУТЬ — «ледве, трохи»
• запозичення з російської мови; • р. чуть «ледве» виникло в результаті семантичної видозміни форми інфінітива чуть, др. чути «відчувати» (до переосмислення дієслівних форм пор. укр. мов, мовля́в, хай, р. пусть і т. ін.); • зіставлення з дангл. hyse «син; юнак», перс. kōda «дитина», ав. kutaka- «маленький» (Scheftelowitz WZKM 34, 218) помилкове; • р. чуть, бр. чуць, др. чути «можливо, навіть»;
Словник української мови у 20 томах.
ЧУТЬ, присл., розм.
Те саме, що ледь.
Іде чуть не плаче. Чуть живу пустив (Сл. Б. Грінченка); Чи тямки тобі, як ми втікали з Братського на Запорожжя та на дорозі зустріли одну чорнобривеньку і ти чуіь-чуть був не проміняв запорозької волі на її чорні брови? (Т. Шевченко); Люблю похмурі дні, коли крізь сині хмари Чуть пробивається проміння золоте І ллє у тумані на землю тихі чари (М. Рильський).