Відмінності між версіями «Дудніти»
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
'''ДУДНІ́ТИ''', ню, ни́ш, недок. | '''ДУДНІ́ТИ''', ню, ни́ш, недок. | ||
| − | + | 1. Видавати рівні, протяжні звуки, схожі на гул. ''Навкруги лунали музики, дудніли бубни і полошили нічну тишу п'яні пісні'' (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 31); ''Літак все дуднів і дуднів позаду нас'' (Юрій Смолич, III, 1959, 510); ''В такі вечори гуртожиток завжди хвилювався і дуднів, мов вулик'' (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 116). | |
| − | + | 2. Утворювати, видавати які-небудь звуки; створювати відгомін якихось звуків. ''Десь у віддалі дудніли мірні важкі кроки кінного патруля'' (Іван Франко, VI, 1951, 163); ''Лідчині кроки дуднять в коридорі, а потім зовсім стихають'' (Ірина Вільде, Б'є восьма, 1945, 63); | |
| − | + | // безос. ''За кождим вибухом дудніло в штольні'' (Іван Франко, VIII, 1952, 414); ''Вони вслухались в звуки таємничі; Гуло, мов грім невидної грози, Дудніло, мов повзли тяжкі вози'' (Микола Бажан, Роки, 1957, 229). | |
'''[Аж] земля (корчма і т. ін.) дудніла''' — про велику силу виявлення якої-небудь дії. ''Пани гуляли.., мужики їх колесом обступали і реготалися, аж корчма дудніла'' (Василь Стефаник, I, 1949, 127); ''Земля дудніла під ногами, коли, бувало, пуститься [Марина] в танок...'' (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 121). | '''[Аж] земля (корчма і т. ін.) дудніла''' — про велику силу виявлення якої-небудь дії. ''Пани гуляли.., мужики їх колесом обступали і реготалися, аж корчма дудніла'' (Василь Стефаник, I, 1949, 127); ''Земля дудніла під ногами, коли, бувало, пуститься [Марина] в танок...'' (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 121). | ||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | == | + | ==Іншими мовами== |
| + | dundėti – «гриміти, гуркотіти» (литовська) | ||
| + | dudliś (нижньолужицька) | ||
| + | dudnieć (польська) | ||
| + | dudьněti (праслов’янська) | ||
| + | dudnieť (словацька) | ||
| + | dȗdnjati – «гриміти» (словенська) | ||
| + | duněti (чеська) | ||
| − | |||
| − | == | + | ==Джерела та література== |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | ||
Версія за 17:44, 14 березня 2023
Дудні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Гудѣть, гремѣть, шумѣть. Доков була у мамочки дівкою, то греміла, то дудніла земля підо мною. Гол. І. 222. На довгогривця сіла і погнала.... Шлях дуднить. Млак. 105. Камінь буде дудніти. Гол.
Сучасні словники
ДУДНІ́ТИ, ню, ни́ш, недок.
1. Видавати рівні, протяжні звуки, схожі на гул. Навкруги лунали музики, дудніли бубни і полошили нічну тишу п'яні пісні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 31); Літак все дуднів і дуднів позаду нас (Юрій Смолич, III, 1959, 510); В такі вечори гуртожиток завжди хвилювався і дуднів, мов вулик (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 116).
2. Утворювати, видавати які-небудь звуки; створювати відгомін якихось звуків. Десь у віддалі дудніли мірні важкі кроки кінного патруля (Іван Франко, VI, 1951, 163); Лідчині кроки дуднять в коридорі, а потім зовсім стихають (Ірина Вільде, Б'є восьма, 1945, 63);
// безос. За кождим вибухом дудніло в штольні (Іван Франко, VIII, 1952, 414); Вони вслухались в звуки таємничі; Гуло, мов грім невидної грози, Дудніло, мов повзли тяжкі вози (Микола Бажан, Роки, 1957, 229).
[Аж] земля (корчма і т. ін.) дудніла — про велику силу виявлення якої-небудь дії. Пани гуляли.., мужики їх колесом обступали і реготалися, аж корчма дудніла (Василь Стефаник, I, 1949, 127); Земля дудніла під ногами, коли, бувало, пуститься [Марина] в танок... (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 121).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Іншими мовами
dundėti – «гриміти, гуркотіти» (литовська) dudliś (нижньолужицька) dudnieć (польська) dudьněti (праслов’янська) dudnieť (словацька) dȗdnjati – «гриміти» (словенська) duněti (чеська)
