Відмінності між версіями «Трудоватіти»
(Створена сторінка: '''Трудоватіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Разбухать, становиться больше въ объемѣ. Категорія:Тр) |
|||
| (не показано 12 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Трудоватіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Разбухать, становиться больше въ объемѣ. | + | '''Трудоватіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Трудоватіти, -тію, -єш, гл. Разбухать, становиться больше въ объемѣ. ''Коли ж трактори наближалися - жайворонячий щебет тонув у голосній мові працьовитих машин.'' |
[[Категорія:Тр]] | [[Категорія:Тр]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Українські сучасні словники використовують терміни, які більш точно виражають значення "трудоватіти". Наприклад, слово "працювати" або його синоніми, такі як "працьовитий", "впертий", "наполегливий", "усидючий" тощо. | ||
| + | Тлумачення слова Трудоватіти у сучасних словниках ПРАЦЬОВИ́ТИЙ, а, е. Який сумлінно ставиться до роботи (про людину). Розумна пані і моторна, Для неї трохи сих імен: Трудяща, дуже працьовита (Іван Котляревський, I, 1952, 71); Все село уважало його за найпоряднішого парубка, за чесного, працьовитого й ощадного (Іван Франко, V, 1951, 173); Бійці — переважно вінницькі, подільські, наддністрянські колгоспники — слухняні й працьовиті (Олесь Гончар, III, 1959, 25); | ||
| + | // Який відзначається сумлінним ставленням до праці (про колектив). В працьовитім колективі всі заможні і щасливі (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 361); То переселенці з Пряшівщини. В селі кілька сімей таких. Дуже працьовитий народ (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 50); | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Трудоватіти1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Трудоватіти2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Трудоватіти3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Трудоватіти4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/pracjovytyj | ||
| + | https://slovnyk.ua/index.php?swrd=трудоватіти | ||
| + | https://slovnyk.ua/index.php?swrd=працьовитий | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 03:13, 12 березня 2023
Трудоватіти, -тію, -єш, гл. Трудоватіти, -тію, -єш, гл. Разбухать, становиться больше въ объемѣ. Коли ж трактори наближалися - жайворонячий щебет тонув у голосній мові працьовитих машин.
Зміст
Сучасні словники
Українські сучасні словники використовують терміни, які більш точно виражають значення "трудоватіти". Наприклад, слово "працювати" або його синоніми, такі як "працьовитий", "впертий", "наполегливий", "усидючий" тощо. Тлумачення слова Трудоватіти у сучасних словниках ПРАЦЬОВИ́ТИЙ, а, е. Який сумлінно ставиться до роботи (про людину). Розумна пані і моторна, Для неї трохи сих імен: Трудяща, дуже працьовита (Іван Котляревський, I, 1952, 71); Все село уважало його за найпоряднішого парубка, за чесного, працьовитого й ощадного (Іван Франко, V, 1951, 173); Бійці — переважно вінницькі, подільські, наддністрянські колгоспники — слухняні й працьовиті (Олесь Гончар, III, 1959, 25); // Який відзначається сумлінним ставленням до праці (про колектив). В працьовитім колективі всі заможні і щасливі (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 361); То переселенці з Пряшівщини. В селі кілька сімей таких. Дуже працьовитий народ (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 50);
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/pracjovytyj https://slovnyk.ua/index.php?swrd=трудоватіти https://slovnyk.ua/index.php?swrd=працьовитий
