Відмінності між версіями «Замужжя»
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 223. | + | - Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 223. |
− | Орфографічний словник української мови | + | - Орфографічний словник української мови. |
− | Словник синонімів української мови | + | - Словник синонімів української мови. |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Версія за 16:08, 11 березня 2023
Замужжя, -жя, с. = Заміжжя. Замужжя — заму́жжя іменник середнього роду, істота розм. Замужжя — ШЛЮБ (спільне родинне життя чоловіка з жінкою), ПОДРУ́ЖЖЯ, СОЮ́З, ЗАМІ́ЖЖЯ, ЗАМУ́ЖЖЯ розм. (життя одруженої жінки). Йому снилася Анеля, яка чомусь тримала на руках його доньку від першого шлюбу (Ю.
Джерело: https://slovnyk.me/dict/hrinchenko/%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗАМУ́ЖЖЯ, я, сер., розм. Те саме, що заміжжя. — Я родичів шаную, — сказала Галя, — але в таких річах, як замужжя, маю свою волю (Іван Франко, VIII, 1952, 48); Цілий рік до мене залицявся [жених], Над життя любити присягався, Щастя у замужжі обіцяв (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 102); – А що? Яково тобі у замужжі? Покращало? (Марко Вовчок).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 223. - Орфографічний словник української мови. - Словник синонімів української мови.