Відмінності між версіями «Скучати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 25: Рядок 25:
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8
 
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8
 +
 
http://sum.in.ua/s/skuchaty
 
http://sum.in.ua/s/skuchaty
 +
 
https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8
 
https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8
https://ushchuk.files.wordpress.com/2017/04/d18ed189d183d0ba-d196-d0bf-d181d0bbd0bed0b2d0bdd0b8d0ba-d183d0bad180d0b0d197d0bdd181d18cd0bad0bed197-d0bcd0bed0b2d0b8-vi-d181d182d0be.pdf
 
  
 +
 +
https://ushchuk.files.wordpress.com/2017/04/d18ed189d183d0ba-d196-d0bf-d181d0bbd0bed0b2d0bdd0b8d0ba-d183d0bad180d0b0d197d0bdd181d18cd0bad0bed197-d0bcd0bed0b2d0b8-vi-d181d182d0be.pdf
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Версія за 12:53, 11 березня 2023

СКУЧАТИ, аю, аєш, недок., СКУЧИТИ, чу, чиш, док.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Відчувати скуку; нудьгувати. Паничі скучати їй не давали: щодня, щовечора з нею бавились, то в карти грали, то пісеньок співали... (Марко Вовчок, I, 1955, 259); — Невже ви тут скучаєте, в цьому раю? — спитав Леонід Семенович (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 82); [Андрій:] Ти, я бачу, справжній друг! Не даєш скучати моїй жінці (Захар Мороз, П'єси, 1959, 38). 2. за ким—чим, без кого — чого і без додатка. Почувати тугу через відсутність кого-, чого-небудь, сумувати без когось, чогось. Скучаю я не за Києвом, а за своєю родиною, за вами і за доброю, нормальною роботою (Леся Українка, V, 1956, 230); Біля воріт виладналися по-святочному зодягнуті старі козаки, які скучали за військом, як мати за дітьми (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 446); — Чого ти, Мелашко, журишся, аж з лиця спала? — питав у неї чоловік. — Скучила за матір'ю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 325); Кілька тижнів Франка не бачилася з подругою і дуже за нею скучила (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 84); Розказала [Маруся] й те, як скучала і журилась без нього (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 60); Данило й не згадує про сестру, наче зроду її й не було, а стара дуже скучав (Марко Вовчок, I, 1955, 98); — Ой, а я скучаю вже! Мамонька мені приснилась, ще й якесь село... чуже (Павло Тичина, II, 1957, 324); Говорила [Лукія], що життя їхнє ще наладиться.., скучить [чоловік] — сам ще й просити прийде (Андрій Головко, II, 1957, 147); // ірон. Скучає, як собака за києм (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 305); — Гей, лайдаку, що наговорюєш на пана? Може, за буцегарнею скучив? (Михайло Стельмах, I, 1962, 303); // Відчувати брак чого-небудь їстівного. — Коли б же ти знав, як я скучив за простою козацькою стравою... за кулешем, саламатою (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 410).

Ілюстрації

2808.jpg 2409.jpg 1005.jpg 2810.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8

http://sum.in.ua/s/skuchaty

https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8


https://ushchuk.files.wordpress.com/2017/04/d18ed189d183d0ba-d196-d0bf-d181d0bbd0bed0b2d0bdd0b8d0ba-d183d0bad180d0b0d197d0bdd181d18cd0bad0bed197-d0bcd0bed0b2d0b8-vi-d181d182d0be.pdf

Зовнішні посилання