Відмінності між версіями «Волиняк»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Зовнішні посилання)
Рядок 28: Рядок 28:
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]
 
[[Категорія:Слова 2022 року]]
 
[[Категорія:Слова 2022 року]]
 +
# https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8
 
# https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/
 
# https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/
 
# https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM
 
# https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM

Версія за 22:30, 8 березня 2023

Волиняк, -ка, волинянин, -на, м. Житель Волыни.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Волиняни

Волиняни (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [1]

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону. https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/

Джерела та література

Зовнішні посилання

  1. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8
  2. https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/
  3. https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM