Відмінності між версіями «Турготіти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Turgotity05022023.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Turgotity05022023.jpg|x340px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 13:17, 5 лютого 2023
Турготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Гремѣть, стучать.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках:
1.Словник української мови в 11 томах:
ТУРГОТІТИ, очу, отиш, недок., розм. Сильно, з гуркотом стукати. Раз уночі чує він — хтось турготить у віконце (Олекса Стороженко, I, 1957, 206).
2.Орфографічний сло,вник української мови:
Турготі́ти дієслово недоконаного виду розм.
Ілюстрації
|
|
|
|
