Відмінності між версіями «Турготіти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
ТУРГОТІТИ, очу, отиш, недок., розм. Сильно, з гуркотом стукати. Раз уночі чує він — хтось турготить у віконце (Олекса Стороженко, I, 1957, 206). | ТУРГОТІТИ, очу, отиш, недок., розм. Сильно, з гуркотом стукати. Раз уночі чує він — хтось турготить у віконце (Олекса Стороженко, I, 1957, 206). | ||
| + | ====Орфографічний словник української мови:==== | ||
| + | |||
| + | Турготі́ти дієслово недоконаного виду розм. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 12:38, 5 лютого 2023
Турготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Гремѣть, стучать.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови в 11 томах:
ТУРГОТІТИ, очу, отиш, недок., розм. Сильно, з гуркотом стукати. Раз уночі чує він — хтось турготить у віконце (Олекса Стороженко, I, 1957, 206).
Орфографічний словник української мови:
Турготі́ти дієслово недоконаного виду розм.
Ілюстрації
|
|
|
|
