Відмінності між версіями «Турготіти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | Тлумачення слова у сучасних словниках | + | ===Тлумачення слова у сучасних словниках=== |
+ | |||
+ | ====Словник української мови в 11 томах:==== | ||
+ | |||
+ | ТУРГОТІТИ, очу, отиш, недок., розм. Сильно, з гуркотом стукати. Раз уночі чує він — хтось турготить у віконце (Олекса Стороженко, I, 1957, 206). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 12:31, 5 лютого 2023
Турготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Гремѣть, стучать.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови в 11 томах:
ТУРГОТІТИ, очу, отиш, недок., розм. Сильно, з гуркотом стукати. Раз уночі чує він — хтось турготить у віконце (Олекса Стороженко, I, 1957, 206).