Відмінності між версіями «Бурченя Лілія Олегівна-ПВ(ф)»

Версія за 19:41, 12 грудня 2022

Бурченя Лілія Олегівна студентка Київського університету імені Бориса Грінченка loburchenia.fitu21@kubg.edu.ua

Використання цифрових інструментів під час освітнього процесу у період військового часу

У статті розкрито актуальність дистанційної освіти у період війського стану в Україні. Визначено сутність, ознаки та особливості дистанційних освітніх технологій у процесі організації дистанційної освіти. Описано технологію асинхронного та синхронного навчання, їхня особливість, процес організації та підбору інструментів для їх реалізації. Ключові слова: дистанційні освітні технології, асинхронне та синхронне навчання, перевернутий клас, інструменти електронного навчання. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми використання комп’ютерних технологій у навчанні учнів вітчизняні науковці (Н.Тализіна, Г. Нікуліна, П. Таланчук, М. Кадемія, М. Чайковський) та зарубіжні науковці (Ф. Вейшаар, Д. Макнотон, Л.Сідлескі). В окремих дослідженнях проведено огляд спеціалізованого програмного забезпечення для навчання учнів у асинхронному та синхронному режимі. Мета роботи – провести аналіз форм асинхронного та синхронного навчання, визначити основних інструментів для їх реалізації у період військового часу. Військовий час у якому опинилась всі українці у 2022 року змінив погляди на багато речей. Одним із таких напрямків є освіта. Перебування учасників одного навчального колективу у різних країнах, у різних соціально-побутових умовах, забезпеченням гаджетами та доступом до інтернету і бажання надалі опановувати українську освіту сприяло зміні поглядів на форму навчання. Перед педагогічним колективом виникли нові завдання: - опанування та впровадження нових форм навчання (очне, синхронно, асинхронно); - надання якісної освіти незважаючи на всі вищевказані показники; - підвищення кваліфікації у сфері електронного навчання педагогічного колективу;

- сприяння залучення всіх учасників до електронного навчання; 

- вибір зручних, безкоштовних та доступних цифрових інструментів. Якщо із очним навчанням все зрозуміло, то із синхронним та асинхронним необхідно вглиблитись та розібратись, адже непросто вибрати конкретну форму роботи, яка найкраще підійде та задовольнить всіх учасників освітнього процесу. Розглянемо їхні особливості детальніше. Отож, синхронний режим передбачає взаємодію між суб'єктами дистанційного навчання, під час якої учасники одночасно перебувають в електронному освітньому середовищі або спілкуються за допомогою засобів аудіо-, відеоконференції. Інакше кажучи, це проведення уроку в режимі реального часу в обраному цифровому середовищі. Рівночасно присутні вчитель та учні класу, спілкуючись приблизно так, як це відбувається на звичайному уроці. Асинхронний режим означає взаємодію між суб'єктами дистанційного навчання, за якої учасники взаємодіють між собою із затримкою в часі, застосовуючи при цьому інтерактивні освітні платформи, електронну пошту, форуми, соціальні мережі тощо. Можна сказати, що це режим більш самостійного навчання, яке, водночас, підтримується вчителем з використанням відповідних цифрових інструментів. У військовий час очне навчання може здійснюватись лише за умови наявності укриття та реагування на повітряні тривоги. Зважаючи на це під час повітряних тривог, синхронне навчання автоматично переходить на асинхронне навчання. Тому актуально використовувати методику перевернутого уроку. Вона передбачає самостійне ознайомлення та вивчення учнями навчального матеріалу та закріплення, обговорення його під час уроку. Ми погоджуємось з Б. Стауфер (Stauffer, 2020), яка зазначає, що дистанційне навчання, як різновид електронного навчання, покладається на інформаційно - комунікаційні технології для доставки змісту та взаємодії суб’єктів освітнього процесу. Відповідно, для залучення сучасних учнів до навчання в умовах цифрових середовищ, необхідно не лише створювати якісний е - контент, але і налагоджувати ефективну комунікацію із застосуванням асинхронних (на рівні закладів освіти використовують Classroom. ) та синхронних (шляхом проведення онлайн-уроків, відео-уроків) комунікацій, які мають допомогти вчителю здійснювати комунікації із учнями на новому рівні (Морзе, 2019). Важливість взаємодії в навчальному середовищі є предметом багатьох досліджень. Зокрема А. Шутенко (Шутенко, 2015) визначає принципи розвитку освітніх комунікацій у закладах вищої освіти, а саме: доступності, інтегрованості, інтерактивності, адресності, сензитивності, надмірності, різнобічності, моніторингу та оновлення. На нашу думку, зазначені принципи є основою побудови освітніх комунікацій незалежно від їх типу та форми організації освітнього процесу. Порівняння синхронних і асинхронних технологій навчання було проведено у дисертації С. Храстінскі (Hrastinski, 2007). В роботі було показано, що використання лише асинхронних комунікацій залишає в учнів відчуття ізольованості, що може призвести до зниження мотивації та результативності, а в деяких випадках, припинення процесу навчання. Натомість, періодичні синхронні онлайн комунікації створюють умови для забезпечення учасників освітнього процесу стабільними засобами спілкування, співпраці, консультування тощо; залученості їх та набуття досвіду колективної діяльності (Chen & You, 2007). Протягом останніх 3 років кількість платформ збільшилась, що ставить педагога перед важким вибором, а опановувати всі, часто не вистачає ні часу, ні ресурсу. На основі опитування всіх учасників освітнього процесу визначились із найпопулярнішими та найкориснішими сервісами, які можуть стати у початковій школі. Отже, розглянемо інструменти, які допоможуть покращити рівень дистанційної освіти у навчальному закладі, зробити навчальний процес продуктивним, зрозумілим, цікавим та мотивуючим. Для цього було проведено опитування між всіма учасниками освітнього процесу та узагальнено найзручніших платформ для навчання (див. мал. 1) Опитування проводилось за відповідною формами: для батьків: https://docs.google.com/forms/d/1kk6ejAo0AQNADJZekpg4viBcwZ_zRwPaTt185w9HOsQ/edit для педагогів https://docs.google.com/forms/d/1Iov6_VmW8hPRJ0m5OwrHKhLcKOEItwgcpXrdNJk3iIk/edit для дітей https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSckatBCCXk9H4DEFQLw8PA5Sy9lVZVZKT98fZoi-ayU5J9ZsQ/viewform?usp=sf_link

Із опитувальників можемо сформувати основні потреби для батьків та дітей: доступність будь-яких гаджетів; проведення онлайн уроків для основних предметів; легкість у використанні (інтуїтивність); безкоштовно; розклад; мінімізувати кількість платформ та ресурсів; можливість зворотного зв’язку з вчителем. Сформулюємо потреби вчителів: доступність та легкість у використанні; використання однієї платформи, яка задовольнить всі освітні потреби; зворотній зв’язок; можливість оцінювання. Для задоволення всіх потреб учасників освітнього процесу розглянемо найпопулярніші інструменти їхні слабкі та сильні сторони. Використовуйте «Google Classroom,» аби відтворити звичайний шкільний клас у режимі онлайн. У вкладці «Потік» учні можуть залишати фото етапів роботи з власних зошитів, записувати відео створення поробки та ділитись посиланнями. Завдяки додатку ви можете: надсилати матеріали всім учням одразу, дистанційно; збирати роботи онлайн, а не нести додому стоси зошитів; бачити статистику виконання; створювати анкетні опитування; планувати час розсилки завдань; налагоджувати невидиме для інших учнів індивідуальне спілкування з більш сором’язливими школярами тощо. Додаток є безкоштовним, також він захищений від втрати інформації (всі дані копіюються на Гугл-диск), та проникнення сторонніх осіб. А ще він неймовірно простий і зручний, завдяки чому і здобув всесвітню популярність. Одним з найбільш пристосованих для навчання та зручних у використанні інструментів є програма Google Meet. Переваги Google Meet: Організація відео-зустрічей, онлайн-занять зі студентами і слухачами. У зустрічі можуть одночасно брати участь до 150 користувачів. Заняття може тривати безперервно до 300 годин – на відміну від Zoom, де заняття може тривати не довше 40 хвилин. Є можливість демонстрації матеріалів на робочому столі ПК під час занять і семінарів: під час зустрічі можна надати доступ до свого екрану, щоб показати презентації або іншу інформацію на робочому столі. Планування занять заздалегідь та прив’язка до гугл-календаря. Синхронізація запланованих занять виконується автоматично на всіх пристроях, тому почати зустріч можна на комп’ютері, а закінчити - на іншому пристрої, наприклад, телефоні. Запис занять зі збереженням відео на Google Диск. Приєднуватися можна як через браузер, так і через додаток для Android або iOS. Zoom - це сервіс для організації онлайн-занять та веб-семінарів (вебінарів). Можливості Zoom: проведення онлайн-занять з відео високої якості та можливістю участі до 100 користувачів (у безкоштовній версії заняття може тривати не довше 40 хвилин); функція демонстрації матеріалів на робочому столі ПК під час занять і семінарів; планування занять заздалегідь і можливість запрошувати учасників; запис занять за участі студентів і особистих звернень; організація загальних і приватних чатів для листування та обміну матеріалами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Боремчук Л. І. Дистанційне навчання як педагогічна технологія [Електронний ресурс] / Л. І. Боремчук ; Луцький пед. коледж. – (Наукова конференція). – URL: http://intkonf.org/boremchuk-li-distantsiyne-navchannya-yak-pedagogina-tehnologiya/. Іванюк, І. В., Овчарук, О. В. (2021). Результати онлайн-опитування. Готовність і потреби вчителів щодо використання цифрових засобів та ІКТ в умовах каран- тину: 2021. Аналітичний звіт. Київ: ІІТЗН НАПН Укра- їни. URL: https://lib.iitta.gov.ua/724564 (дата звернення: 30.05.2021). Іванюк, І. В., Овчарук, О. В. (2020). Стан готовності педагогів ЗЗСО до застосування інформаційно-освітньо- го середовища для здійснення дистанційного навчання в умовах карантину, спричиненого COVID-19. Нова педагогічна думка. No 3 (103). С. 48–54.

Лист МОН України “Щодо організації дистанційної освіти” № 1/9-609 від 02 листопада 2020 року.