Відмінності між версіями «Худібка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Скасування редагування № 241783 користувача Ymvoloshyna.im18 (обговорення)) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Худібка, худібонька, худібочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''худоба. ''' | '''Худібка, худібонька, худібочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''худоба. ''' | ||
[[Категорія:Ху]] | [[Категорія:Ху]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/khudibka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | ХУДІ́БКА, и, жін. | ||
| + | 1. Пестл. до худоба 1. Сіно вигнило, — нічим худібку прогодувати до весни (Іван Франко, I, 1955, 131); Пастухи, що недалеко пасли, полишали худібку і стали підходити до веселих співаків (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 158); Він [ватаг] серцем чує, як з глибоких долин, де киплять ріки та рвуть береги, з тихих осель і царинок котиться вгору, на поклик весни, жива хвиля худібки, і під ногами її радо зітхає земля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 320); Добре сіно цього року! Буде чим годувати худібку (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 383). | ||
| + | 2. діал. Зменш.-пестл. до худоба 3. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Худоба.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Худоба1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Худоба2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Худібка3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|CTKcL0X5RxE}}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Версія за 17:17, 12 грудня 2022
Худібка, худібонька, худібочка, -ки, ж. Ум. отъ худоба.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ХУДІ́БКА, и, жін. 1. Пестл. до худоба 1. Сіно вигнило, — нічим худібку прогодувати до весни (Іван Франко, I, 1955, 131); Пастухи, що недалеко пасли, полишали худібку і стали підходити до веселих співаків (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 158); Він [ватаг] серцем чує, як з глибоких долин, де киплять ріки та рвуть береги, з тихих осель і царинок котиться вгору, на поклик весни, жива хвиля худібки, і під ногами її радо зітхає земля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 320); Добре сіно цього року! Буде чим годувати худібку (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 383). 2. діал. Зменш.-пестл. до худоба 3.
Ілюстрації
|
|
|
|
