Відмінності між версіями «Угоряти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 21:55, 11 грудня 2022
Угоряти, -ряю, -єш, сов. в. угорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Терять, потерять часть вѣса при горѣніи. Де б те золото дівалось, як би не вгоряло. Ном. № 14058.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках УГОРЯ́ТИ (ВГОРЯ́ТИ), я́є, недок., УГОРІ́ТИ (ВГОРІ́ТИ), ри́ть, док., спец. Зменшуватися в об’ємі при горінні, плавленні тощо. Де б те золото дівалось, якби не вгоряло? (Номис, 1864, № 14058); Така деревина, що не піднести, — а вгоріла, мов тріска! (Хотк., II, 1966, 392).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 379.
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Факультет журналістики}}}]]
