Відмінності між версіями «Письмак»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | 1. Рідко. Письменна людина. | |
+ | Сопілку здумав нарядить [Гарасько]. Зробив, і як прийнявся грати, Хлоп'ята стали набігати І старики к йому ходить. Один із сих, мабуть, письмак, Сухий, кривий на праву ногу, Казав: «Молися, хлопче, богу, То будеш вік веселий так» (Українські поети-романтики.., 1968, 578). | ||
+ | 2. Заст. Письменник. | ||
+ | Ті з галицьких письмаків, которі не могли сидіти зложивши руки, узялися за працю коло свого народу, стали писати для нього книжки (Михайло Драгоманов, I, 1970, 343); | ||
+ | 3. Зневажл. Те саме, що писака | ||
+ | — Ще й в газетах обсміють, опоганять і наглузуються якісь письмаки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 268); [Круста:] Ет, що там Цельз! Такий собі філософ, письмак, далекий від живого світа (Леся Українка, II, 1951, 401). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 16:00, 11 грудня 2022
Письмак, -ка, м. 1) Грамотей. Борз. у. Аж тут обізветься письмак до громади. К. Досв. 77. 2) Плохой писатель. Засіли письмаки собором у сто душ. К. Дз. 118.
Зміст
Сучасні словники
1. Рідко. Письменна людина. Сопілку здумав нарядить [Гарасько]. Зробив, і як прийнявся грати, Хлоп'ята стали набігати І старики к йому ходить. Один із сих, мабуть, письмак, Сухий, кривий на праву ногу, Казав: «Молися, хлопче, богу, То будеш вік веселий так» (Українські поети-романтики.., 1968, 578). 2. Заст. Письменник. Ті з галицьких письмаків, которі не могли сидіти зложивши руки, узялися за працю коло свого народу, стали писати для нього книжки (Михайло Драгоманов, I, 1970, 343); 3. Зневажл. Те саме, що писака — Ще й в газетах обсміють, опоганять і наглузуються якісь письмаки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 268); [Круста:] Ет, що там Цельз! Такий собі філософ, письмак, далекий від живого світа (Леся Українка, II, 1951, 401).