Відмінності між версіями «Шпара»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Шпара, -ри, '''''ж. ''1) Щель, пазъ, трещина. Сам. 129. 2) мн. Острая боль въ пальцахъ отъ мороза. Ко...)
 
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Шпара, -ри, '''''ж. ''1) Щель, пазъ, трещина. Сам. 129. 2) мн. Острая боль въ пальцахъ отъ мороза. Конот. у. ''Аж шпари зайшли такий мороз. ''Ном. № 634. Шпари одійшли. Прекратилась боль въ пальцахъ отъ мороза, а переносно — прекратился чей либо страхъ или вообще стѣсненное состояніе. ''Лист той хвата, з сміхом чита, бо одійшли шпари. ''КС. 1882. XII. 625. ''Гарасько тут оледенів і спершу не сказав ні слова, язик отерп, замерла мова, мов камінь сердечко нагнів, а страх і спутав, і зв’язав. Як одійшли ж потроху шпари.... здихнув він тяжко і казав. ''Мкр. Г. 25. Ум. '''Шпарка, шпарочка. '''
 
'''Шпара, -ри, '''''ж. ''1) Щель, пазъ, трещина. Сам. 129. 2) мн. Острая боль въ пальцахъ отъ мороза. Конот. у. ''Аж шпари зайшли такий мороз. ''Ном. № 634. Шпари одійшли. Прекратилась боль въ пальцахъ отъ мороза, а переносно — прекратился чей либо страхъ или вообще стѣсненное состояніе. ''Лист той хвата, з сміхом чита, бо одійшли шпари. ''КС. 1882. XII. 625. ''Гарасько тут оледенів і спершу не сказав ні слова, язик отерп, замерла мова, мов камінь сердечко нагнів, а страх і спутав, і зв’язав. Як одійшли ж потроху шпари.... здихнув він тяжко і казав. ''Мкр. Г. 25. Ум. '''Шпарка, шпарочка. '''
 
[[Категорія:Шп]]
 
[[Категорія:Шп]]
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
[http://sum.in.ua/s/shpara Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
 +
 +
ШПА́РА, и, жін. Вузький довгастий отвір; щілина. Надворі свистав вітер, віяв крізь шпари до хати і обдавав її холодом (Іван Франко, I, 1955, 80); У сінях було темно, лише через шпари дверей падало світло й розганяло темряву (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 126); Шумаков почув, що у шпару, вирізану в дверях для пошти, просунувся лист (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 178); Деякі дошки в паркані світились широкими шпарами, крізь які видно було, як пораються на вже майже оголених грядках з закатаними руками сестри-послушниці (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 426);  * У порівняннях. Інколи розривалися стіни й одкривали вузенькі ходи, як шпари, в яких з'являлись на мить хвилі дахів, зелені тополі й білі мінарети на тлі блакитного неба (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 123);
 +
//  Довгаста тріщина, розколина, заглибина на поверхні чого-небудь. Всім хотілося на власні очі побачити, як вибухатиме заклята скеля. Внизу метушилися підривники. Ножну шпару скелі заряджали амоналом (Яків Баш, Вибр., 1948, 27); Балки кріплення вгинаються під тиском пливучої маси, із усіх шпар цебенить холодна вода (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 97).
 +
 +
* '''відмінок однина множина
 +
* називний шпа́ра шпа́ри
 +
*родовий шпа́ри шпар
 +
* давальний шпа́рі шпа́рам
 +
* знахідний шпа́ру шпа́ри
 +
*орудний шпа́рою шпа́рами
 +
* місцевий шпа́рі шпа́рах
 +
* кличний шпа́ро шпа́ри
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без_названия_(5)9.jpg|x140px]]
 +
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images555.jpg|x140px]]
 +
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|LjgqmPdw3YU}} 
 +
 +
==Див. також==
 +
[https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%88%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0 Етимологія]
 +
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 томах. Том 11, 1980. Стор. 515.
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
 +
[[Категорія:Слова 2022 року]] та натиснути Зберегти сторінку

Поточна версія на 14:40, 10 грудня 2022

Шпара, -ри, ж. 1) Щель, пазъ, трещина. Сам. 129. 2) мн. Острая боль въ пальцахъ отъ мороза. Конот. у. Аж шпари зайшли такий мороз. Ном. № 634. Шпари одійшли. Прекратилась боль въ пальцахъ отъ мороза, а переносно — прекратился чей либо страхъ или вообще стѣсненное состояніе. Лист той хвата, з сміхом чита, бо одійшли шпари. КС. 1882. XII. 625. Гарасько тут оледенів і спершу не сказав ні слова, язик отерп, замерла мова, мов камінь сердечко нагнів, а страх і спутав, і зв’язав. Як одійшли ж потроху шпари.... здихнув він тяжко і казав. Мкр. Г. 25. Ум. Шпарка, шпарочка.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШПА́РА, и, жін. Вузький довгастий отвір; щілина. Надворі свистав вітер, віяв крізь шпари до хати і обдавав її холодом (Іван Франко, I, 1955, 80); У сінях було темно, лише через шпари дверей падало світло й розганяло темряву (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 126); Шумаков почув, що у шпару, вирізану в дверях для пошти, просунувся лист (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 178); Деякі дошки в паркані світились широкими шпарами, крізь які видно було, як пораються на вже майже оголених грядках з закатаними руками сестри-послушниці (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 426); * У порівняннях. Інколи розривалися стіни й одкривали вузенькі ходи, як шпари, в яких з'являлись на мить хвилі дахів, зелені тополі й білі мінарети на тлі блакитного неба (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 123); // Довгаста тріщина, розколина, заглибина на поверхні чого-небудь. Всім хотілося на власні очі побачити, як вибухатиме заклята скеля. Внизу метушилися підривники. Ножну шпару скелі заряджали амоналом (Яків Баш, Вибр., 1948, 27); Балки кріплення вгинаються під тиском пливучої маси, із усіх шпар цебенить холодна вода (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 97).

  • відмінок однина множина
  • називний шпа́ра шпа́ри
  • родовий шпа́ри шпар
  • давальний шпа́рі шпа́рам
  • знахідний шпа́ру шпа́ри
  • орудний шпа́рою шпа́рами
  • місцевий шпа́рі шпа́рах
  • кличний шпа́ро шпа́ри

Ілюстрації

Без названия (5)9.jpg Images555.jpg

Медіа

Див. також

Етимологія

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. Том 11, 1980. Стор. 515.

Зовнішні посилання

та натиснути Зберегти сторінку