Відмінності між версіями «Кільчитися»
(Створена сторінка: '''Кільчитися, -чуся, -чишся, '''''гл. ''Пускать ростки, проростать. ''Вже кільчиться гречка, пше...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кільчитися, -чуся, -чишся, '''''гл. ''Пускать ростки, проростать. ''Вже кільчиться гречка, пшениця. ''Каменец. у. ''Він злиденний господарь: у його в коморі геть покільчилась пшениця. ''Подольск. г. | '''Кільчитися, -чуся, -чишся, '''''гл. ''Пускать ростки, проростать. ''Вже кільчиться гречка, пшениця. ''Каменец. у. ''Він злиденний господарь: у його в коморі геть покільчилась пшениця. ''Подольск. г. | ||
[[Категорія:Кі]] | [[Категорія:Кі]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/kiljchytysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | КІЛЬЧИТИСЯ, иться, недок. Пускати кільчики, паростки; проростати. Коли насіння набубнявіє й почне кільчитись, його розстеляють тонким шаром у ящиках, накривають зверху зволоженим полотном (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 78). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Приклади | ||
| + | |||
| + | Спасибі, що росте трава і що душа жива, і що біліє голова, і кільчиться трава. (В. Стус) | ||
| + | Маленьке пшеничне зерно кільчиться рожевим, мов дитяче личко, зубчиком. (П. Загребельний) | ||
| + | Дідько слухав, як під містом свавільно пружиться, кільчиться паростя [парость], як проростає воно крізь асфальтово-кам'яну скоринку. (В. Дрозд) | ||
| + | Відчув [Петро] прохолодний, але виразний подих землі – в ній ось-ось почне кільчитися кинуте з осені насіння. (Валерій Шевчук) | ||
| + | У горіхів ліщини протягом короткого часу зберігається здатність кільчитися. (з наук. літ.) | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nasinnya.jpg |x140px]] | ||
| + | |||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vcheni-vyyavyly-gen-shcho-vidpovidaye-za-prorostannya-nasinnya.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|DxRAV8SeavY}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F Проростання] | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах.Том 4, 1973. Стор. 162. | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 11:58, 10 грудня 2022
Кільчитися, -чуся, -чишся, гл. Пускать ростки, проростать. Вже кільчиться гречка, пшениця. Каменец. у. Він злиденний господарь: у його в коморі геть покільчилась пшениця. Подольск. г.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КІЛЬЧИТИСЯ, иться, недок. Пускати кільчики, паростки; проростати. Коли насіння набубнявіє й почне кільчитись, його розстеляють тонким шаром у ящиках, накривають зверху зволоженим полотном (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 78).
Приклади
Спасибі, що росте трава і що душа жива, і що біліє голова, і кільчиться трава. (В. Стус) Маленьке пшеничне зерно кільчиться рожевим, мов дитяче личко, зубчиком. (П. Загребельний) Дідько слухав, як під містом свавільно пружиться, кільчиться паростя [парость], як проростає воно крізь асфальтово-кам'яну скоринку. (В. Дрозд) Відчув [Петро] прохолодний, але виразний подих землі – в ній ось-ось почне кільчитися кинуте з осені насіння. (Валерій Шевчук) У горіхів ліщини протягом короткого часу зберігається здатність кільчитися. (з наук. літ.)
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах.Том 4, 1973. Стор. 162.
