Відмінності між версіями «Збоїч»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Джерела та література)
 
(не показано 10 проміжних версій цього учасника)
Рядок 16: Рядок 16:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kachka.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kachka1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kachka2.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kachka3.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|Jt0IR26p9Io}}
 +
{{#ev:youtube|aatLYdLaddM}}
 +
{{#ev:youtube|IYRUsamDVn8 }}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0]
 +
*[https://tsikavi-fakty.com.ua/tsikavi-fakty-pro-kachok/]
 +
*[https://kurkul.com/spetsproekty/955-matematika-agrobiznesu-viroschuvannya-kachok]
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
1. Анатомія свійських тварин: Підручник / С. К. Рудик, Ю. О. Павловський, Б. В. Криштофорова та ін..; За ред. С. К. Рудика. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 575с.
  
==Зовнішні посилання==
+
2. Хвороби птиці: Навчальний посібник/ А. В. Березовский, В. В. Герман, Т. І. Фотіна - К.: ДІА, 2012. - 327 с.
  
 +
==Зовнішні посилання==
 +
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B8 Качки]
 +
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0 Качка]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 
[[Категорія:Слова 2022 року]]
 
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Поточна версія на 21:06, 9 грудня 2022

Збо́їч, -ча, м. = Качка 3. МУЕ. III. 24.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда

КА́ЧКА1, и, ж. Водоплавний свійський і дикий птах, цінний своїм м’ясом, яйцями й пір’ям; самка качура. Баранів тьма була варених, Курей, гусей, качок печених (Котл., І, 1952, 91); Па далекому плесі кахкала дика качка (Н.-Лев., II, 1956, 216); Качки — водоплавні птахи, і їх розводять там, де поблизу є річка або ставок (Зоол., 1957, 130).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник

ка́чка (зменшено-пестливе — ка­́чечка; кача́ = кача́точко = каченя́ — пташа качки; ка́чур; зменшено-пестливе — ка́чурик = се́лезень — самець качки) —

1) водоплавний свійський і дикий птах, цінний своїм пір’ям; самка качура; свій­ська качка, яку ще називають кря́чкою, у народі — символ забар­ності, несили, тому кажуть: «Бодай тебе качка копнула!», «Заганяє качки собою», «Отак, не бродячи, качку піймав»; також символ до-мосідства, звідки фразеологізм си­ді́ти кря́чкою, тобто не виходити з дому, пop. у І. Нечуя-Левицького: «Другі люди гуляють, ходять у гай, а ти крячкою сидиш дома», у Па­наса Мирного: «Як крячка, ти просиділа трохи не три тижні коло матері»; качур, або селезень, що відзначається яскравим оперен­ням, символізує парубка («Виби­рай собі, качурику, щонайкращу дівку»), іноді уособлює батька: «Ой ходила Маруся по крутій горі, Да загледіла селезня на бистрій во­ді. — Пливи, пливи селезню, тихо по воді, Прибудь, прибудь, мій ба­теньку, тепер ік мені»; у народних легендах і переказах качка нале­жить до первовічних птахів, тому в народних колядках завжди слу­жить вищому єству; у весільних піснях качка — наречена, а селе­зень — жених: «Де був селезень? Де була утінка? Утінка на ставку, Селезень на плавку; А тепер же во­ни на однім плавку; Та їдять же во­ни дрібную ряску»; на території Києва археологами знайдено різні предмети із зображенням качок — уособлень водної стихії з її живо­творними властивостями; за пове­дінкою птаха угадують погоду, — «дикі качки прилетіли вгодовані — на теплу, ясну погоду», «качки об­скубуються — дощ буде», «качки і горобці хлюпочуть — на дощ, а як дзьоби ховають під крила — на хо­лод». На бистрому на озері геть плавала качка (А. Метлинський); Ой на ставу, на ставочку качечка ночує (Б. Грінченко); За городом качки пливуть, каченята крячуть (пісня); Хлюпощуться качаточка Поміж осокою. А качечка випливає З качуром за ними (Т. Шевченко); Дикий качур все на воді і днює й но­чує (П. Чубинський);

2) тільки ка­́чечка — уживається також як пест­ливе звертання до жінки. Моя ти качечко!(Б. Грінченко).

Ілюстрації

Kachka.jpg Kachka1.jpg Kachka2.jpg Kachka3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

1. Анатомія свійських тварин: Підручник / С. К. Рудик, Ю. О. Павловський, Б. В. Криштофорова та ін..; За ред. С. К. Рудика. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 575с.

2. Хвороби птиці: Навчальний посібник/ А. В. Березовский, В. В. Герман, Т. І. Фотіна - К.: ДІА, 2012. - 327 с.

Зовнішні посилання