Відмінності між версіями «Дриветня»
| (не показані 20 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Дриветня, дривітня, дривотня, -ні, '''''ж. ''= '''Дрівітня. '''Чуб. VII. 387. місце або приміщення, де зберігають дрова. Друге значення — масивна колода, на якій рубають дрова. Як правило, ставиться сторч. | + | '''Дриветня, дривітня, дривотня, -ні, '''''ж. ''= '''Дрівітня. '''Чуб. VII. 387. |
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | місце або приміщення, де зберігають дрова. Друге значення — масивна колода, на якій рубають дрова. Як правило, ставиться сторч. | ||
| + | # Дрова — шматки дерева, призначені для спалювання в печі, каміні, топці або багатті для отримання тепла і світла. Одна одиниця дров називається поліно, дрови́на (збільш. дровиня́ка)[1][2]. Ліс, придатний на дрова (на протилежність діловому, придатному на промислове використання), називається «дров'яним»[3] (зараз також вживається термін «енергетичний ліс»). | ||
| + | # ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Олесь Донченко, II, 1956, 9); * У порівняннях. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова... (Марко Вовчок, I, 1955, 377). | ||
| + | #дро́ва (зменшено-пестливе — дрівця́) — розпиляні, розколені, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо; здавна ними топили піч, отже вони підтримували домашнє вогнище; символ діла, дії («Що більше дров, то більший вогонь», «Де дрова рубають, там тріски літають»; сирі дрова символізують горе: «Сирі дрова, гіркий дим, Оженився б, нема з ким»; «Ой закурила, затопила сирими дровами, Нема ж мого миленького з чорними бровами»; про це свідчить і вислів про вербові дрова: «Вербові дрова та гарбузова їда — то готова біда». У пеклі все тепло, а піди в Рай, то й дровами дбай (М. Номис); А ну, синку, розкладаймо хлівець та нарубаймо дрівець (М. Номис). | ||
| + | |||
| + | ==Вислови з синонімічним словом== | ||
| + | * Нарубати (наламати) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 217); | ||
| + | *Ні в дрова, ні в тріски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Іван Франко, XVI, 1955, 139). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:12.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:14.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Характеристика та особливості дров як палива=== | ||
| + | Дрова можуть заготовлятися довжиною 0,25; 0,33; 0,5; 0,75 і 1 м. Товщина не може бути меншою за 3 см. Довжина та товщина заготовлених дрів залежить від цільового призначення та лінійних розмірів твердопаливних котлів, печей та камінів, у яких вони будуть спалені. | ||
| + | |||
| + | Важливими характеристиками деревини є щільність (залежить від породи деревини) та вологість. В середньому, щільність деревини становить 1,53 г\см³, а натуральна вологість – 12%. Ефективними показниками дров є теплотворність та теплотворна здатність. Таблиця основних характеристик деревини для найпоширеніших порід подана нижче | ||
| + | Абсолютна (вища) теплотворна здатність деревини практично не залежить від породи. | ||
| + | |||
| + | Вища теплотворна здатність (ВТЗ) деревини визначається як сума теплотворних здатностей її елементів і вираховується за формулою Мендєлєєва: | ||
| + | |||
| + | Q(ВТЗ) = 81C + 300Н — 26O | ||
| + | |||
| + | де С, H і О – процентний склад в деревині вуглецю, водню та кисню. | ||
| + | |||
| + | Склад абсолютно сухої деревини, незалежно від породи: | ||
| + | |||
| + | 49,5% вуглецю, 6,3% водню, 44,1% кисню | ||
| + | |||
| + | Відповідно, виходить: | ||
| + | |||
| + | Q(ВТЗ) = 81 x 49,5 + 300 x 6,3 – 26 x 44,1 = 4752.9 ккал/кг | ||
| + | |||
| + | Масова теплотворна робоча здатність деревини практично не залежить від породи | ||
| + | |||
| + | Масова теплотворна робоча здатність деревини (МРТЗ) вираховується за формулою Надеждіна і залежить від вологості деревини: | ||
| + | |||
| + | для кімнатно-сухої деревини, вологістю 7…18% | ||
| + | |||
| + | Q(МРТЗ) = 4600 – 50 x W = 4600 — 50 x (7…18) = 4250…3700 ккал/кг | ||
| + | |||
| + | для повітряно-сухої деревини, вологістю 25…30% | ||
| + | |||
| + | Q(МРТЗ) = 4370 – 50 x W = 4370 — 50 x (25…30) = 3120…2870 ккал/кг | ||
| + | |||
| + | для сплавної деревини, вологістю 50…70% | ||
| + | |||
| + | Q(МРТЗ) = 3870 – 45 x W = 3870 – 45 x (50…70) = 1620…720 ккал/кг | ||
| + | |||
| + | де W – відносна вологість деревини у процентах. | ||
| + | |||
| + | Об’ємна робоча теплотворна здатність деревини повністю залежить від породи | ||
| + | |||
| + | Об’ємна робоча теплотворна здатність деревини (ОРТЗ) розраховується як добуток масової теплотворної здатності деревини на її щільність. | ||
| + | |||
| + | Наприклад, для ясеня: | ||
| + | |||
| + | 4000 ккал/кг X 0,750 кг/дм3 = 3000 ккал/дм3 | ||
| + | |||
| + | Об’ємна робоча теплотворна здатність деревини (ОРТЗ) напряму залежить від щільності деревини і тому може бути в дуже широких межах, тому що щільність деревини є нестабільною величиною | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | # Одинадцятитомний «Словник української мови» (або СУМ-11) | ||
| + | # http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | |||
| + | |||
При складуванні дров біля приміщення дровітня виконує роль підстінкового прикриття будови. При складуванні дров окремо формують дровітню-стіг, при цьому верхню частину обладнують з урахуванням стікання дощової води. | При складуванні дров біля приміщення дровітня виконує роль підстінкового прикриття будови. При складуванні дров окремо формують дровітню-стіг, при цьому верхню частину обладнують з урахуванням стікання дощової води. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Поточна версія на 13:56, 8 грудня 2022
Дриветня, дривітня, дривотня, -ні, ж. = Дрівітня. Чуб. VII. 387.
Зміст
Сучасні словники
місце або приміщення, де зберігають дрова. Друге значення — масивна колода, на якій рубають дрова. Як правило, ставиться сторч.
- Дрова — шматки дерева, призначені для спалювання в печі, каміні, топці або багатті для отримання тепла і світла. Одна одиниця дров називається поліно, дрови́на (збільш. дровиня́ка)[1][2]. Ліс, придатний на дрова (на протилежність діловому, придатному на промислове використання), називається «дров'яним»[3] (зараз також вживається термін «енергетичний ліс»).
- ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Олесь Донченко, II, 1956, 9); * У порівняннях. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова... (Марко Вовчок, I, 1955, 377).
- дро́ва (зменшено-пестливе — дрівця́) — розпиляні, розколені, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо; здавна ними топили піч, отже вони підтримували домашнє вогнище; символ діла, дії («Що більше дров, то більший вогонь», «Де дрова рубають, там тріски літають»; сирі дрова символізують горе: «Сирі дрова, гіркий дим, Оженився б, нема з ким»; «Ой закурила, затопила сирими дровами, Нема ж мого миленького з чорними бровами»; про це свідчить і вислів про вербові дрова: «Вербові дрова та гарбузова їда — то готова біда». У пеклі все тепло, а піди в Рай, то й дровами дбай (М. Номис); А ну, синку, розкладаймо хлівець та нарубаймо дрівець (М. Номис).
Вислови з синонімічним словом
- Нарубати (наламати) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 217);
- Ні в дрова, ні в тріски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Іван Франко, XVI, 1955, 139).
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Характеристика та особливості дров як палива
Дрова можуть заготовлятися довжиною 0,25; 0,33; 0,5; 0,75 і 1 м. Товщина не може бути меншою за 3 см. Довжина та товщина заготовлених дрів залежить від цільового призначення та лінійних розмірів твердопаливних котлів, печей та камінів, у яких вони будуть спалені.
Важливими характеристиками деревини є щільність (залежить від породи деревини) та вологість. В середньому, щільність деревини становить 1,53 г\см³, а натуральна вологість – 12%. Ефективними показниками дров є теплотворність та теплотворна здатність. Таблиця основних характеристик деревини для найпоширеніших порід подана нижче Абсолютна (вища) теплотворна здатність деревини практично не залежить від породи.
Вища теплотворна здатність (ВТЗ) деревини визначається як сума теплотворних здатностей її елементів і вираховується за формулою Мендєлєєва:
Q(ВТЗ) = 81C + 300Н — 26O
де С, H і О – процентний склад в деревині вуглецю, водню та кисню.
Склад абсолютно сухої деревини, незалежно від породи:
49,5% вуглецю, 6,3% водню, 44,1% кисню
Відповідно, виходить:
Q(ВТЗ) = 81 x 49,5 + 300 x 6,3 – 26 x 44,1 = 4752.9 ккал/кг
Масова теплотворна робоча здатність деревини практично не залежить від породи
Масова теплотворна робоча здатність деревини (МРТЗ) вираховується за формулою Надеждіна і залежить від вологості деревини:
для кімнатно-сухої деревини, вологістю 7…18%
Q(МРТЗ) = 4600 – 50 x W = 4600 — 50 x (7…18) = 4250…3700 ккал/кг
для повітряно-сухої деревини, вологістю 25…30%
Q(МРТЗ) = 4370 – 50 x W = 4370 — 50 x (25…30) = 3120…2870 ккал/кг
для сплавної деревини, вологістю 50…70%
Q(МРТЗ) = 3870 – 45 x W = 3870 – 45 x (50…70) = 1620…720 ккал/кг
де W – відносна вологість деревини у процентах.
Об’ємна робоча теплотворна здатність деревини повністю залежить від породи
Об’ємна робоча теплотворна здатність деревини (ОРТЗ) розраховується як добуток масової теплотворної здатності деревини на її щільність.
Наприклад, для ясеня:
4000 ккал/кг X 0,750 кг/дм3 = 3000 ккал/дм3
Об’ємна робоча теплотворна здатність деревини (ОРТЗ) напряму залежить від щільності деревини і тому може бути в дуже широких межах, тому що щільність деревини є нестабільною величиною
Джерела та література
- Одинадцятитомний «Словник української мови» (або СУМ-11)
- http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy
Зовнішні посилання
При складуванні дров біля приміщення дровітня виконує роль підстінкового прикриття будови. При складуванні дров окремо формують дровітню-стіг, при цьому верхню частину обладнують з урахуванням стікання дощової води.
