Відмінності між версіями «Риндя»
(→Переклад іншими мовами) |
(→Джерела та література) |
||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
[[Зображення:Ryndya081222.png|x140px]] | [[Зображення:Ryndya081222.png|x140px]] | ||
| − | + | 1. [[ Риндя // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 17.|https://web.archive.org/web/20190302212052/http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D1%8F]]==Джерела та література== | |
| − | 1. Риндя // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 17. | + | |
2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X. | 2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X. | ||
Версія за 04:29, 8 грудня 2022
І. Ри́ндя, -ді, ж. 1) = Ринда. 2) Желудокъ, нутро. Желех.
ІІ. Ри́ндя, -ді, м. Въ свадебныхъ празднествахъ въ Черниг. губ.: разъѣзжающіе во вторникъ послѣ свадьбы верхомъ на лошадяхъ трубачи съ трубами. МУЕ. III. 169. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках:
Ри́ндя — учасник традиційних весільних святкувань, що колись проводили в Чернігівській губернії. Риндя роз'їджав з сурмою на коні у вівторок після весілля[1].
Переклад іншими мовами
Rider (вершник) — англійська мова.
Ridder[2] (вершник) — середньонижньонімецька мова.
Рындель (прапороносець) — давньоруська, пов'язане за походженням.
Ілюстрації
1. https://web.archive.org/web/20190302212052/http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D1%8F==Джерела та література==
2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
