Відмінності між версіями «Мережчатий»
(→Ілюстрації) |
|||
(не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мере́жчатий, -а, -е. '''= '''Мережаний'''. О. 1862. VIII. 16. Оздоблений мережками./Схожий на мережку, мереживо. | '''Мере́жчатий, -а, -е. '''= '''Мережаний'''. О. 1862. VIII. 16. Оздоблений мережками./Схожий на мережку, мереживо. | ||
[[Категорія:Ме]] | [[Категорія:Ме]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | Ко́ма (грец. κῶμα — глибокий сон) — патологічний стан організму, що характеризується повною втратою свідомості, розладом життєво важливих функцій — кровообігу, дихання, обміну речовин, відсутністю рефлексів, реакції на подразники. Виникає гальмування функцій кори головного мозку, потім підкіркових утворень. | ||
+ | |||
+ | Спостерігають кому при інсульті, цукровому діабеті, гепатитах, уремії, епілепсії, отруєннях (в тому числі спиртними напоями, сурогатами алкоголю), деяких інфекційних хворобах, тяжких черепно-мозкових травмах, пухлинах головного мозку, тощо. Глибоку кому відносять до термінальних станів.Етимологія | ||
+ | Термін «кома», уже використовувався в працях Гіппократа (Epidemica), а пізніше Галеном (ІІ ст. нашої ери). Згодом він майже не використовувався у відомій літературі до середини XVII століття. Термін знову з'явився у впливовому De anima brutorum (1672) Томаса Вілліса (1621—1675), де летаргія (патологічний сон), «кома» (тяжкий сон), карус (позбавлення почуттів) та апоплексія (що він локалізував у білій речовині) згадуються. Термін carus також походить від грецької, де його можна зустріти в коренях кількох слів, що означають сополіфічний або сонний. Його все ще можна знайти в корені терміна «сонник». Томас Сіденгам (1624–89) згадував термін «кома» у кількох випадках гарячки (Sydenham, 1685).[1] | ||
+ | |||
+ | Причини | ||
+ | Причини коматозних станів: | ||
+ | |||
+ | Обширні ушкодження мозку: (гематома, абсцес, пухлина мозку, епілепсія). | ||
+ | Дифузні деструктивні ушкодження тканини мозку: механічна травма, контузія мозку, енцефаліт, менінгіт, субарахноїдальний крововилив, електротравма мозку. | ||
+ | Токсичні ураження мозку: отруєння алкоголем і його сурогатами, етиленгліколем, вуглеводнями та іншими отрутами, отруйними грибами, наркотиками, седативними препаратами, барбітуратами тощо. | ||
+ | Неспроможність мозкового кровообігу: синдром малого викиду, напади Морганьї–Адамса–Стокса, наслідку асистолії, ішемічний інсульт, гіпертензивна енцефалопатія. | ||
+ | Метаболічні чинники: розлади водного і електролітного балансу, гіперосмолярний синдром, гіпер- або гіпонатріємія, розлади кислотно-основного стану, порушення балансу кальцію, гіпоксія, гіпер- чи гіпокапнія, печінкова недостатність, ниркова недостатність. | ||
+ | Ендокринні чинники: гіпер- і гіпоглікемія, гіпер- або гіпотиреоідизм тощо. | ||
+ | Фізичні чинники: розлади температурного гомеостазу (тепловий удар, гіпотермія), іонізаційна радіація. | ||
+ | Розрізняють коми первинного церебрального генезу (апоплексична, травматична, епілептична, кома інфекційного або пухлинного генезу) і вторинного генезу. Коматозний стан з вторинним ураженням центральної нервової системи зустрічається при захворюваннях внутрішніх органів і ендокринних залоз (коми діабетична, гіпоглікемічна, печінкова, уремічна, еклампсична, гіпохлоремічна, надниркова залозиста, тиреотоксична, мікседематозна, аноксична, аліментарно-дистрофічна). | ||
+ | |||
+ | Виявлення причини коматозних станів нерідко представляє значні труднощі, особливо за відсутності анамнестичних даних. Важливе значення має темп розвитку коматозного стану і симптоми, що передують комі. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кома1.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кома2.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кома3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кома4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | Загальні симптоми людини, що в коматозному стані: | ||
+ | |||
+ | глибока втрата свідомості | ||
+ | тахікардія або брадикардія | ||
+ | падіння артеріального тиску | ||
+ | зіниці широкі або вузькі | ||
+ | поступове зникнення сухожилкових та шкірних рефлексів | ||
+ | розлад дихання | ||
+ | Етапи коми | ||
+ | Прекома | ||
+ | Це стан перед комою, що може продовжуватись від кількох хвилин до 1-2 годин. У цей період свідомість хворого сплутана, він оглушений, млявість може змінюватися збудженням, і навпаки. При збережених рефлексах порушується координація рухів. Загальний стан відповідає тяжкості основного захворювання і його ускладнень. | ||
+ | |||
+ | Кома I ступеня | ||
+ | Характеризується загальмованою реакцією на зовнішні подразники, важко встановлюється контакт із пацієнтом (ступор). Він може ковтати їжу тільки в рідкому вигляді і пити воду, тонус м'язів часто підвищений. Також підвищені сухожилкові рефлекси. Зберігається реакція зіниць на світло, іноді може спостерігатися косоокість. | ||
+ | |||
+ | Кома II ступеня | ||
+ | Для цієї стадії розвитку коми характерний сопор, контакту з пацієнтом немає. Реакція на подразники порушена, немає реакції зіниць на світло, причому зіниці часто звужені. Також можуть відзначатися рідкісні хаотичні рухи пацієнта, фібриляції груп м'язів, напруга кінцівок може змінюватися їх розслабленням і т. д. Крім цього, можливе порушення дихання. Іноді може бути мимовільне випорожнення сечового міхура і кишечника. | ||
+ | |||
+ | Кома III ступеня | ||
+ | На цьому етапі відсутня свідомість, так само, як і реакція на зовнішні подразники. Зіниці звужені, на світло не реагують. Тонус м'язів знижений, іноді можуть спостерігатися судоми. Відзначається зниження артеріального тиску і температури тіла, порушується ритм дихання. Якщо стан хворого в цій стадії коми не стабілізується, то високий ризик розвитку термінального стану — позамежного. | ||
+ | |||
+ | Кома IV ступеня (позамежна) | ||
+ | Відзначається повна відсутність рефлексів, тонусу м'язів. Артеріальний тиск різко знижується, так само, як і температура тіла. Зіниця розширена, немає реакції на світло. Стан хворого підтримується за рахунок апарату ШВЛ і парентерального харчування. | ||
+ | |||
+ | Позамежна кома зараховується до термінальних станів. | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | https://uk.wikipedia.org/wiki/Кома_(медицина) | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2022 року]] |
Поточна версія на 18:24, 6 грудня 2022
Мере́жчатий, -а, -е. = Мережаний. О. 1862. VIII. 16. Оздоблений мережками./Схожий на мережку, мереживо.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Ко́ма (грец. κῶμα — глибокий сон) — патологічний стан організму, що характеризується повною втратою свідомості, розладом життєво важливих функцій — кровообігу, дихання, обміну речовин, відсутністю рефлексів, реакції на подразники. Виникає гальмування функцій кори головного мозку, потім підкіркових утворень.
Спостерігають кому при інсульті, цукровому діабеті, гепатитах, уремії, епілепсії, отруєннях (в тому числі спиртними напоями, сурогатами алкоголю), деяких інфекційних хворобах, тяжких черепно-мозкових травмах, пухлинах головного мозку, тощо. Глибоку кому відносять до термінальних станів.Етимологія Термін «кома», уже використовувався в працях Гіппократа (Epidemica), а пізніше Галеном (ІІ ст. нашої ери). Згодом він майже не використовувався у відомій літературі до середини XVII століття. Термін знову з'явився у впливовому De anima brutorum (1672) Томаса Вілліса (1621—1675), де летаргія (патологічний сон), «кома» (тяжкий сон), карус (позбавлення почуттів) та апоплексія (що він локалізував у білій речовині) згадуються. Термін carus також походить від грецької, де його можна зустріти в коренях кількох слів, що означають сополіфічний або сонний. Його все ще можна знайти в корені терміна «сонник». Томас Сіденгам (1624–89) згадував термін «кома» у кількох випадках гарячки (Sydenham, 1685).[1]
Причини Причини коматозних станів:
Обширні ушкодження мозку: (гематома, абсцес, пухлина мозку, епілепсія). Дифузні деструктивні ушкодження тканини мозку: механічна травма, контузія мозку, енцефаліт, менінгіт, субарахноїдальний крововилив, електротравма мозку. Токсичні ураження мозку: отруєння алкоголем і його сурогатами, етиленгліколем, вуглеводнями та іншими отрутами, отруйними грибами, наркотиками, седативними препаратами, барбітуратами тощо. Неспроможність мозкового кровообігу: синдром малого викиду, напади Морганьї–Адамса–Стокса, наслідку асистолії, ішемічний інсульт, гіпертензивна енцефалопатія. Метаболічні чинники: розлади водного і електролітного балансу, гіперосмолярний синдром, гіпер- або гіпонатріємія, розлади кислотно-основного стану, порушення балансу кальцію, гіпоксія, гіпер- чи гіпокапнія, печінкова недостатність, ниркова недостатність. Ендокринні чинники: гіпер- і гіпоглікемія, гіпер- або гіпотиреоідизм тощо. Фізичні чинники: розлади температурного гомеостазу (тепловий удар, гіпотермія), іонізаційна радіація. Розрізняють коми первинного церебрального генезу (апоплексична, травматична, епілептична, кома інфекційного або пухлинного генезу) і вторинного генезу. Коматозний стан з вторинним ураженням центральної нервової системи зустрічається при захворюваннях внутрішніх органів і ендокринних залоз (коми діабетична, гіпоглікемічна, печінкова, уремічна, еклампсична, гіпохлоремічна, надниркова залозиста, тиреотоксична, мікседематозна, аноксична, аліментарно-дистрофічна).
Виявлення причини коматозних станів нерідко представляє значні труднощі, особливо за відсутності анамнестичних даних. Важливе значення має темп розвитку коматозного стану і симптоми, що передують комі.
Ілюстрації
x140px |
Медіа
Див. також
Загальні симптоми людини, що в коматозному стані:
глибока втрата свідомості тахікардія або брадикардія падіння артеріального тиску зіниці широкі або вузькі поступове зникнення сухожилкових та шкірних рефлексів розлад дихання Етапи коми Прекома Це стан перед комою, що може продовжуватись від кількох хвилин до 1-2 годин. У цей період свідомість хворого сплутана, він оглушений, млявість може змінюватися збудженням, і навпаки. При збережених рефлексах порушується координація рухів. Загальний стан відповідає тяжкості основного захворювання і його ускладнень.
Кома I ступеня Характеризується загальмованою реакцією на зовнішні подразники, важко встановлюється контакт із пацієнтом (ступор). Він може ковтати їжу тільки в рідкому вигляді і пити воду, тонус м'язів часто підвищений. Також підвищені сухожилкові рефлекси. Зберігається реакція зіниць на світло, іноді може спостерігатися косоокість.
Кома II ступеня Для цієї стадії розвитку коми характерний сопор, контакту з пацієнтом немає. Реакція на подразники порушена, немає реакції зіниць на світло, причому зіниці часто звужені. Також можуть відзначатися рідкісні хаотичні рухи пацієнта, фібриляції груп м'язів, напруга кінцівок може змінюватися їх розслабленням і т. д. Крім цього, можливе порушення дихання. Іноді може бути мимовільне випорожнення сечового міхура і кишечника.
Кома III ступеня На цьому етапі відсутня свідомість, так само, як і реакція на зовнішні подразники. Зіниці звужені, на світло не реагують. Тонус м'язів знижений, іноді можуть спостерігатися судоми. Відзначається зниження артеріального тиску і температури тіла, порушується ритм дихання. Якщо стан хворого в цій стадії коми не стабілізується, то високий ризик розвитку термінального стану — позамежного.
Кома IV ступеня (позамежна) Відзначається повна відсутність рефлексів, тонусу м'язів. Артеріальний тиск різко знижується, так само, як і температура тіла. Зіниця розширена, немає реакції на світло. Стан хворого підтримується за рахунок апарату ШВЛ і парентерального харчування.
Позамежна кома зараховується до термінальних станів.
Джерела та література
https://uk.wikipedia.org/wiki/Кома_(медицина)